1. Засновника The Pirate Bay суд засудив до 3,5 років в'язниці за злом бази даних компанії CSC
30 жовтня 2014 року суд Данії визнав засновника The Pirate Bay Готтфрида Свартхольма (той самий хлопець з цапиною борідкою), а також його 21-річного спільника, відомого під псевдонімом JLT, винним в причетності до діставання несанкціонованого доступу до систем компанії CSC.
Готтфрид Свартхольм |
Компанія CSC виконувала роботи для різних відомств і офіційних структур Данії. В результаті атак в 2012 році хакери отримали доступ, зокрема, до документів дорожньої поліції, номерів страхових полісів громадян і інформації про розшукуваних злочинців.
Готтфрид Свартхольм був затриманий в серпні 2012 року в Камбоджі і депортований в Швецію. У шведській в'язниці Свартхольм знаходився більше року, а в листопаді 2013 року, був экстрадирован в Данію.
Українське законодавство не менш суворо до хакерів. Стаття 361 Карного кодексу України за подібні дії передбачає штраф від 10200 грн. до 17000 грн. або обмеження свободи строком від 2 до 5 років або ж позбавлення волі до 6 років.
Якщо копнути вироки по цій статті, то можна з високою часткою ймовірності передбачити результат аналогічної справи, розслідуйся воно в Україні: Готтфрида б швидше за все відпустили.
Причому відпустили б не тому, що ідея білого хакерства не суперечить законодавству України, або не тому що наш слідчий/суд звернув би увагу на те, що комп'ютер Готтфрида використовувався не лише ім. А відпустив би просто тому, що ось так.
У визначенні від 15 лютого 2013 року, яким було скасовано постанові про закриття карного виробництва, суд вказав приблизно наступне: "замість того, щоб встановити IP- адреса комп'ютера, з якого було відправлено повідомлення, і встановити місце знаходження цього комп'ютера, слідчий просто допитав підозрюваного. Підозрюваний же на питання слідчого від том, чи він здійснив злом комп'ютера, відповів відмовою". Розумієте, слідчий взагалі нічого не зробив для того, щоб встановити зловмисника, і покладався лише на результати допиту. Отже Готтфриду варто було б просто сказати, що він не винен і його б відпустили.
2. Настання на краудсорсинг: в Росії закрили сервіс колективного перекладу Notabenoid
Я на лекціях розповідаю студентам історію про те, як китайські підлітки за декілька днів перевели книгу, що тільки що потрапила на прилавки, про Гарі Поттере з англійського на китайський. Тобто перевели задовго до того моменту, поки книга вийшла на китайському. Далі я прошу студентів привести аргументи за і проти відносно того, чи порушують такі дії авторські права і якщо так, то хто саме є порушником. І знаєте що, у нас підростає покоління юристів, яке мислить розсудливо і не знаходиться в полоні у стереотипного розуміння суті авторського права.
27 жовтня 2014 року в Рунеті закрили сайт Notabenoid.com по звинуваченню в піратстві. На сервісі Notabenoid.com, завдяки колективній творчості, переводили фільми, серіали, ігри, книги, а також створювали субтитри російською мовою до фільмів і серіалів.
Зараз на сайті проекту залишилося тільки повідомлення від власника Notabenoid про тимчасове припинення роботи. Керівник Notabenoid Дмитро Ромахин повідомив, що "завдяки компаніям, що стоять на варті інтелектуальної власності, проект Notabenoid.com закритий". Проте Ромахин пообіцяв, що "через деякий час Notabenoid з'явиться в cети знову, але в іншому виді".
Цікаві тут відразу декілька речей. Ну, по-перше, ця назва хостера, на якому розміщувався ресурс. Це Hetzner, той самий провайдер, який виніс попередження українському Головкому за скаргою, нібито, суворого і безглуздого Роскомнадзора. Саме Hetzner посіяв сумнів в голови нічого непідозрюючих громадян, що думають, що в Німеччині інформація у більшій безпеці, ніж в Україні.
Але ось що найцікавіше, власники Notabenoid самі вирішили закрити ресурс, тобто не чекаючи злісного Роскомнадзора, або судового визначення. Ось пряма мова:
"Якщо чесно, мені вже набридло переписуватися з усіма цими вебконтролями і рупротектами, тим паче, що тон їх листів ("Ви злочинці, ми вас зараз судитимемо за законами гір"!) травмував мою ніжну нервову систему" Дмитро Ромахинкерівник сервісу Notabenoid |
Правовласники знищили ще один хороший ресурс, не запропонувавши нічого натомість.
Нагадаю, в Україні за порушення авторських і суміжних прав передбачена карна відповідальність. Тільки ось використовують цю статтю в основному не за призначенням - для тиску на бізнес (останнім часом, чомусь саме на ИТ-ринок).
3. Естонія вводить електронне громадянство.
21 жовтня 2014 року естонський парламент ухвалив законопроект, що дозволяє будь-якому іноземцеві отримати електронне громадянство країни. Цей закон набуде чинності в грудні 2014 року.
Електронне громадянство дасть іноземцям доступ до різних цифрових послуг, як наприклад: реєстрація компанії в Естонії, відкриття рахунку в місцевих банках, не відходячи від комп'ютера. Але в теж час, варто відмітити, що електронне громадянство не надає права на в'їзд до країни.
Електронне громадянство може бути надано фізичній особі, пов'язаній з Естонією, або людині, зацікавленій у використанні естонських цифрових сервісів або отриманні електронного підпису
Таким чином, Естонія хоче притягнути інвесторів і іноземний капітал. В майбутньому естонська влада сподівається, що систему електронних державних сервісів можна буде масштабувати і на інші країни.
Мені, як юристові, було б цікаво супроводжувати процес масштабування електронного громадянства на території ЛНР або ДНР. Зважаючи на новини, що з'явилися, про те, що в ЛНР "порядні дружини повинні сидіти удома і вишивати хрестиком", я бачив би своїми клієнтами спроможних українських чоловіків. Вони, отримавши для дружини електронне громадянство ЛНР, могли б сміливо забороняти їм (під страхом відповідальності за законами військового часу) ходити в нічні клуби і займатися іншими аморальними вчинками на зразок здобуття вищої освіти.
4. Спецслужбам України можуть дозволити прослуховувати зарубіжних абонентів.
Кабінет Міністрів вніс на розгляд парламенту розроблений держслужбою спеціального зв'язку і захисту інформації проект закону № 5148 "Про внесення змін до законів України "Про розвідувальні органи України" і "Про телекомунікації" (відносно надання телекомунікаційних послуг для потреб національної безпеки).
Ухвалення цього законопроекту дозволить українським спецслужбам і Службі зовнішньої розвідки, зокрема, знімати інформацію з транзитних потоків, з пограничних пунктів пропуску трафіку і із зарубіжних мереж. Документ створює правове поле для використання устаткування українських операторів в розвідувальних цілях поза територією України.
Згідно зі змінами п.4 ст.39 Закону України "Про телекомунікації", оператори будуть зобов'язані сприяти в проведенні негласних слідчих дій, а також в проведенні контррозвідувальних і розвідувальних операцій.
Мабуть, цей законопроект цілком відповідає духу часу і не йде урозріз ініціативам по налагодженню роботи спецслужб. Сподіваюся, це спроба потурбуватися про національну безпеку.
Проте, таке нововведення не особливо міняє суть процедури доступу до мереж, адже дозвіл на зняття інформації усе так само необхідно отримувати у слідчого судді відповідно до норм Карного процесуального кодексу Украины. Так що, якщо необхідність отримання санкції когось хвилювала раніше, то для них необхідність в отриманні санкції збережеться.
5. Google почав приховувати посилання на ресурси, які порушують авторські права.
Корпорація Google вирішила прибирати усі посилання на піратські сайти з першої сторінки пошукової видачі. Для цього спеціально був створений алгоритмякий самостійно визначає накладати санкції на сайт або ні, перевіряючи ресурс на порушення авторських прав.
Окрім зниження позицій піратських сайтів в пошуковій видачі, корпорація Google збирає звернення від правовласників, видаляючи посилання на неліцензійні матеріали з пошуку.
Говорять, що Google індексує менше 10% мережі. Ймовірно, та пошукова система, яка покаже хоч би 20% витіснить Google. А не показувати в пошуковій видачі посилання, які користувач дійсно шукає, це сміливий крок назустріч невідомості. З іншого боку, Google показує, що боротися з "піратством" в інтернеті можна цілком ефективно, якщо думати головою, а не тим, чим зазвичай думають правовласники.
Дмитро Гадомский, адвокат, партнер IT і медіа права АТ "Юскутум"