Питання законодавчого врегулювання працевлаштування і оплати праці громадян із зони АТО було підняте профспілками в листі Мінфіну. Проблема полягає в тому, що працівники, які переміщаються з районів проведення АТО або залишаються там і не виходять на роботу у зв'язку з небезпекою для життя і здоров'я, потрапляють в замкнутий круг.
Зокрема, профспілки відмічають, що у більшості випадків при переміщенні громадян із зони АТО їх трудові книжки залишаються на підприємствах, розташованих в цій зоні. А прибувши в інше місце, без трудової книжки громадянин може працевлаштуватися тільки на умовах сумісниці.
Відповідно до постанови Кабміну від 3 квітня 1993 року № 245 загальна тривалість роботи за сумісництвом впродовж місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Це означає, що такі громадяни не можуть працевлаштуватися на повну норму робочого часу і, відповідно, отримувати зарплату за повний робочий місяць.
Відмітимо, що уряд вже розв'язав цю проблему, і незабаром з метою полегшення працевлаштування переселенців розірвання трудового договору можна буде зареєструвати у будь-якому центрі зайнятості.
