Секретаріатом Конституційного Суду України обробляється представлення Державної фіскальної служби про офіційне тлумачення положень підпункту 136.1.12 пункту 136.1 статей 136, підпункту 153.3.6 пункту 153.3 ст. 153 Податкові кодекси.
Так, згідно з пунктом 153.3.6 НК юридичні особи-резиденти, одержуючі дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (окрім постійних представництв нерезидентів). У свою чергу, пунктом 136.1.12 встановлено, що для визначення об'єкту оподаткування не враховуються дивіденди, отримані платником податків від інших платників податків, у випадках, передбачених п. 153.3 ст. 153 ПК.
Фіскальна служба вважає, що дивіденди, отримані від платників фіксованого сільгоспподатку які не є платниками податку на прибуток, повинні враховуватися платником податку, їх одержуючим, у складі доходу за результатами податкового періоду, в якому виходять такі дивіденди.
КСУ повинен роз'яснити положення Податкового кодексу в аспекті двох питань :
- чи повинен платник податку на прибуток включати до складу доходу при визначенні об'єкту оподаткування дивіденди, отримані від резидента-юрособи, що не є платником податку на прибуток по різних підставах (в т.ч. є платником фіксованого сільгоспподатку або єдиного податку);
- чи є основою для застосування положень підпункту 153.3.6 пункту 153.3 ст. 153 ПК відносне виключення із складу прибутківщо є об'єктом оподаткування на прибуток, дивідендів, отриманих від усіх без виключення резидентів, за наявності передбачених п. 136.1.12 пункту 136.1 ст. 136 обмежень в частині наявності статусу платника податку на прибуток у платників таких дивідендів.
Також ГФС просить визначити виробництво у цій справі як невідкладне.
