Такі слова як "майданчики", "обнал", "конвертцентры" і тому подібне останніми роками міцно увійшли до лексикону представників українських підприємців. При режимі екс-президента Віктора Януковича використання таких структур ставало для багатьох компаній практично неминучим. Адже тільки робота з майданчиками, підконтрольними Сім'ї, допомагала захиститися від претензій перевіряючих органів і оптимізувати податки. Тепер, щоб перевести взаємини з такими платниками податків в нову площину, влада розробляє процедуру податкового компромісу. Цей інструмент дозволить компаніям очиститися від старих гріхів і почати працювати по-білому.
19 червня народні депутати підтримали в першому читанні законопроект №4930 "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно особливостей уточнення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу". Законопроект пропонує звільнити платників податків від фінансової, карної і адміністративної відповідальності у разі добровільної сплати заниженого податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість.
Під дію закону, згідно з останніми поправками, підпадуть порушення, здійснені до 1 квітня 2014 року. Попередня редакція передбачала термін до 1 січня 2014 року. При цьому ставку податкового компромісу пропонується понизити з 15% до 10%. Нюанси законопроекту напередодні другого читання обговорювалися в ході дебатів "Податковий компроміс: як українському бізнесу жити по-новому"?, що пройшли в прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ у рамках ініціативи "ЗАКОН для УСІХ". Редакція ЛІГА.net ділиться найцікавішими тезами виступів учасників дискусії.
Ігор Билоус, глава Державної фіскальної служби України
Навіщо потрібний податковий компроміс. З перших днів мого приходу в Миндоходов ми зіткнулися з тим, що відбувалося до нас. Численні бесіди, які ми проводили з представниками бізнесу, вказували на те, що багатьох з них останніми роками примушували працювати з певними механізмами. І коли ці схеми перестали працювати, у бізнесу пропали гарантії, які давали подібні "держпрограми". Такі гарантії були досить великими і торкалися абсолютно усіх правоохоронних органів, які до людей просто не ходили і ні про що не запитували, створюючи сприятливий режим роботи. Коли в лютому 2014 року майданчики перестали працювати, і з березня фактично почався інший режим, до усіх цих бізнесів прийшли правоохоронці з великими претензіями і чіткою інформацією про того, хто і що зробив за останні 3 року. Тому проект закону про податковий компроміс є відповіддю на прохання бізнесу, яке ми почули.
Чи несе податковий компроміс корупційні риски. Можливо, хтось вважає, що в законопроекті є певна корупційна складова. Але, якщо ми не підемо на цей компроміс, корупція, навпаки, буде дуже велика, особливо серед правоохоронних органів, які зараз переживають перехідний період. Адже коли відбуваються масштабні реформи, якісь сфери залишаються без контролю, через що корупційна хвиля перевірок може бути величезною. Ми оцінили її вартість для бізнесу в 50 млрд. грн. Багато платників податків вже сьогодні приходять до нас, подають уточнюючі декларації і починають платити зовсім інші податки. Але над ними продовжують висіти проблеми останніх трьох або навіть більше років, які треба якось вирішити. Якщо не буде компромісу - будуть перевірки. І, повірте, багато бізнесів через це можуть загинути.
Чого фіскальна служба чекає від податкового компромісу. Законопроект про податковий компроміс в існуючому виді максимально наблизився до балансу інтересів між бізнесом і фіскальною службою. Для нас, податківців, отримання грошей в результаті дії цього закону не є первинним завданням. Наша мета - разом з бізнесом апробовувати і відпрацювати нову модель життя.
Що послідує після компромісу. Податковий компроміс - це тільки 5% від того, що ми обговорюємо з бізнесом. Ми говоримо про нову методику адміністрування ПДВ, витрачаємо годинник на обговорення ЕСВ в зв'язці з НДФЛ, ведемо розмову про інші податки, які треба скоротити і викинути, про розбіжність в звітності, звітних періодах і тому подібне. Компроміс є лише першим кроком в нову еру, в яку ми хочемо увійти.
Чи є податковий компроміс обов'язковим. Ми хочемо надати бізнесу право, яким він може скористатися, а може просидіти на дивані і нічого не зробити. Це право має певний термін. Після того, як він витече, ми зможемо продовжити свою діяльність як податківці в звичайному режимі, який припускає певні перевірки і тому подібне. Вже перший місяць дії податкового компромісу покаже, хто прийшов і який отриманий результат і так далі. Термін дії цього закону розширений (до 90 днів - ред.), для того, щоб люди мали можливість зрозуміти і переварити цю інформацію, подивитися, що відбувається. І або прийти, або не прийти. У кожного є це право.
Що зараз відбувається з майданчиками. Діяло сім генеральних майданчиків і ще близько 250 менших компаній, які працювали на цю систему. По більшості з них, практично по усіх, зараз йдуть карні виробництва. Ця процедура певним чином засекречена правоохоронцями. По деяких з них, які мають відношення до Курченко, взагалі задіяні усі правоохоронні органи. Серед тих, хто користувався їх послугами, є абсолютно нормальні компанії, які працюють і платять мільярди гривен податків. Але їх змусили в певній частині їх бізнесу спрацювати за тією або іншою схемою. Ці компанії розуміють, що їм треба вирішити це питання, і чекають цю норму.
Оксана Проданий, замголови парламентського комітету з питань податкової і митної політики
Чи є податковому компромісу альтернатива. У рамках податкового компромісу держава пропонує платникам податків, яких примушували "ходити через схеми", вирішити проблеми, створені в попередні роки. Іншого механізму на сьогоднішній момент немає. Адже альтернативою податковому компромісу являються тільки перевірки. Відповідно, їх результатом стане або корупція і недонарахування зобов'язань, або донарахування податків в таких об'ємах, які можуть привести до закриття бізнесів.
Чи вигідний податковий компроміс. У останній редакції законопроекту №4930 ставка податкового компромісу, яка пропонується до сплати, складає 10% від не нарахованих і не сплачених зобов'язань. Наприклад, якщо недоплатив ПДВ на 10 тис. грн., то від цієї суми треба буде сплатити тільки 10% (1 тис. грн.). Це приблизно 2% від ПДВ в 20%, який було необхідно сплатити до бюджету. Відомо, що майданчики працювали по ставці 10-15%. Якщо до цієї суми додати витрати на податковий компроміс в 2-2,5%, то той, хто працював за схемами, як мінімум не вийде за рамки 20%.
Як йшла розробка законопроекту. Цей податковий компроміс не придумав ні міністр фінансів, ні керівник податкового органу, ні депутати. Це механізм, якого вимагав бізнес. До мене представники бізнесу особисто приходили і говорили: "Або ми закриваємося, або що-небудь з цим робіть"!. Я була дуже рада, що Кабмін запропонував свій варіант вирішення питання. Але документ, який зайшов від Кабміну, нам не дуже подобався. У його доопрацюванні брали участь багато депутатів. У нього вносилися поправки, спрямовані на те, щоб максимально понизити можливості для корупції. На мою думку, там залишився єдиний відкритий механізм для корупції - норма про те, що повторні перевірки періоду, який вже закритий податковим компромісом, не можуть проводитися. Але за ситуації, коли немає довіри до держави з боку бізнесу, так само, як і у держави до бізнесу, цей пункт навряд чи може бути іншим. Адже без нього податковий компроміс може і зовсім не відбутися.
Що вважатиметься компромісом. Досягнення податкового компромісу - це момент, коли платник сплатив ту суму, яку він задекларував в додатковій декларації, і отримав відповідну довідку від податкової служби. Розстрочка платежу при цьому не передбачена апріорі.
Леонід Рубаненко, президент Союзу податкових консультантів
Про участь в розробці законопроекту. Поки що ми задоволені тільки процесом народження цього закону. Дійсно, то, яким він був розроблений і внесений, і той вид, який він має зараз, - дві великі різниці. Ми вимушені підтвердити плідну співпрацю з працівниками податкового органу і профільного комітету.
Про відношення до ідеї податкового компромісу. Я дуже скептично відношуся до цих "воріт", які влада відкриває. Я доки не бачу великої черги охочих вийти через такі ворота. В той же час, я виступаю за те, щоб влада разом з бізнесом пройшла процес розробки такого закону, його прийняття і втілення в життя. Якщо нова команда, нове керівництво і нові підходи будуть продемонстрована і бізнес це побачить на прикладі впровадження цього закону, це і стане відповіддю бізнесу.
Про основний недолік законопроекту. Як мінімум, ланцюжок тих, хто скористався програмами, налічує п'ять юрособ, з яких дві юрособи є нормально працюючими суб'єктами. Закон простягає руку тільки одному. І це може бути виправлено не стільки в другому читанні, скільки на етапі втілення в життя. Тоді ми і побачимо, чи виходить співпраця між владою і бізнесом або ні.
Юлія Дроговоз, голова комісії УСПП з питань економічної політики
Кому вигідний податковий компроміс. При спілкуванні з бізнесом ми виявили декілька груп платників податків. До першої відносяться ті, які мінімізували податки і тепер згодні на будь-яку ставку податкового компромісу в 10 або 15%. До другої групи відносяться платники, яких примушували працювати з майданчиками або ставили в залежність від використання майданчиків їх подальшу роботу або виконання контрактів. Ці платники тепер знаходяться на роздоріжжі, але я думаю, що вони будуть вимушені сплатити ставку податкового компромісу. І, нарешті, є група платників, які працювали практично тільки з майданчиками. Для таких компаній ставу в 10% є дуже великим податковим навантаженням, і вони піднімають питання про її зниження практично до 0%. Адже за 3 року ці компанії накопили таку суму несплачених зобов'язань, що вже не в змозі сплатити 10% від них единоразово. Тому, наскільки це можливо, варто вирішити питання про яку-небудь розстрочку платежів для таких платників податків.
Марія Бабенко, ЛІГАБізнесІнформ
Джерело: finance.liga.net
