Обнародувана правова позиція Верховного Суду України, висловлена на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 червня 2014 року. Було розглянуто справу № 6-25цс14 за позовом фізособи до херсонського підприємства "Кредо-Инвест-лад" про стягнення пені, трьох відсотків річних і інфляційних витрат у зв'язку з порушенням зобов'язання.
ВСУ роз'яснив, що основою для застосування відповідальності, передбаченої частиною другої ст. 625 ГКявляється прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ГК, являється виражене в грошових одиницях (національній валюті України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідальність, передбачена частиною другої ст. 625 ГК, настає у разі встановлення, що це зобов'язання є грошовим. У інших випадках вказана норма застосуванню не підлягає.
У переглянутій справі між сторонами виникли зобов'язання за договором про пайову участь у будівництві, за умовами якого забудовник зобов'язувався побудувати об'єкт в строк, визначений договором, і передати його замовникові, але порушуючи умови договору свої зобов'язання не виконав. Відповідно до договору у разі порушення забудовником терміну введення побудованого будинку в експлуатацію, він сплачує замовникові пеню у розмірі 0,005% від внесеної суми за кожен день прострочення. ВСУ дійшов висновку, що суперечка між сторонами виникла в результаті невиконання відповідачем умов договору по передачі об'єкту будівництва у власність позивача, а не внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання.
Зобов'язання, пов'язані з будівництвом і передачею побудованого об'єкту в натурі, а також зобов'язання повернути грошові кошти, отримані в якості передоплати, не є грошовими в розумінні статті 625 ГК.
