4 квітня 2014 року Верховний Суд України з основи встановлення рішенням Європейського суду з прав людини порушення Україною міжнародних зобов'язань при рішенні справи судом переглянув постановлені у кримінальній справі у відношенні Юлії Тимошенко вирок місцевого суду про засудження по частині 3 ст. 365 УК (перевищення влади або службових повноважень) і постанови судів апеляційною і касаційною інстанцій, якими вирок був залишений без зміни, і, відмінивши ці судові рішення, ухвалив закрити кримінальну справу за відсутністю події вказаного злочину.
ВСУ заявив, що після прийняття постанови від 14 квітня 2014 року засоби масової інформації, коментуючи цей факт, у тому числі і з посиланнями на висловлювання окремих людей і посадовців України і Російської Федерації, активно поширюють інформацію про підтвердження цим рішенням законності газових контрактів, що знаходяться в 2009 році між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" на 2009 - 2019 роки.
У зв'язку з цим ВСУ роз'яснив, що розглядаючи кримінальну справу відносно Ю. Тимошенко він дав оцінку діям окремого посадовця, здійсненим при обставинах, встановлених місцевим судом, з метою перевірки наявності або відсутності в цих діях складу конкретного злочину, а саме, злочину, передбаченого частиною 3 ст. 365 УК, або події цього злочину.
За результатами перегляду судових рішень у справі ВСУ дійшов висновку, що Ю. Тимошенко як Прем'єр-міністр України, представляючи одноосібно в 2009 році делегацію НАК "Нафтогаз України" свої директиви відносно укладення газових контрактів з ВАТ "Газпром" Російської Федерації не брала на себе повноважень колегіального органу - Кабінету Міністрів України, як помилково визнав доведеним місцевий суд, оскільки згідно із законом це колегіальний орган на той час такими повноваженнями наділений не був. Тобто, визнано відсутність перевищення влади і службових повноважень Ю. Тимошенко при обставинах і у формі, встановлених судами першої, апеляційної і касаційної інстанцій, що і стало основою для відміни цих судових рішень і припинення кримінальної справи відносно заявника саме по частині 3 ст. 365 УК за відсутністю події цього злочину.
Таким чином, ВСУ зробив висновки з точки зору карного права відносно дій конкретного посадовця, газових контрактів, що передували укладенню, як зовнішньоекономічних договорів між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром", самі договори не були предметом перевірки у рамках кримінальної справи. ВСУ в постанові від 14 квітня 2014 року не прибігав до правової оцінки цих контрактів і не висловлювався відносно законності або незаконності умов, на яких вони були ув'язнені.
Тобто, висновків про правомірність контрактів ВСУ не робив. Тому будь-які протилежні твердження, зокрема, заяви осіб, на яких посилаються засоби масової інформації, суперечать суті рішення ВСУ і є суб'єктивною думкою цих осіб.
За інформацією прес-служби ВСУ.
