У сфері міжнародного податкового планування нині можна виділити три основні тенденції:
тенденція анти-офшоризации, яка задає вектор зусиллям провідних західних країн із врегулювання впливу офшорного сектора на їх розвинені економіки;
тенденція т.з. деофшоризации, яка, в першу чергу, існує в Росії і направленна на агресивну законодавчу заборону на використання офшорних послуг;
тененция індивідуально-українська, яка знайшла себе саме в українській державі.
Україна останнім часом, хоч і наслідує тенденцію анти-офшоризации, але не проводить критичного посилення політики по забороні міжнародного податкового планування. Внаслідок цього і ряду інших чинників сприятливого інвестиційного клімату є прогноз того, що в країну очікується приплив капіталу і бізнесу іноземного, у тому числі російського походження. Останній, вимушений покинути Росію через жорсткий тиск, вибирає Україну, як зрозумілу і схожу юрисдикцію.
Але, про усе по порядку. Антиофшоризация, як в принципі і деофшоризация, - це дві сторони однієї медалі, їх мета - скоротити так званий "згубний" вплив офшорного сектора на економіку держав. Різницях лише у вживаних механізмах і загальній обстановці, якій продиктований вибір того або іншого методу боротьби. Так, антиофшоризация практикується провідними економіками світу і розкривається, в основному, декількома шляхами:
впровадженням стандартів прозорості фінансової і податкової інформації, у тому числі нав'язуванням їх офшорам;
посиленням і прискоренням обміну податковою (і іншою адміністративною) інформацією;
розвитком податкового законодавства і виробленням ефективніших способів оподаткування.
На практиці плодами антиофшоризации є такі акти, як FATCA, і діяльність таких організацій, як FATF і ОЭСР, останнім з яких ми зобов'язані процедурами "знай свого клієнта" (Know your client - KYC) і політикою AML (Anti - Money Laundering), ініціативою BEPS і трансфертним ціноутворенням.
Антиофшоризация, на відміну від деофшоризации, спрямована не стільки на необхідність зупинити офшорне вимивання засобів з економіки (шляхом ускладнення процедур виведення засобів з-під юрисдикції), скільки на необхідність розповсюдити режим прозорості на офшорний сектор, зважаючи на його вплив на світову фінансову систему.
Автором терміну "деофшоризация економіки" є уряд РФ, який саме так назвав процес встановлення механізмів боротьби з відпливом капіталу з Росії. Відомо, що в РФ деофшоризация реалізується шляхом ускладнення взаємодії з офшорами і посилення відповідальності. Але, в той же час, зусилля уряду мало спрямовані на боротьбу з, власне, джерелом такого відтоку.
Не секрет, що сьогодні Росія переживає значну еміграцію капіталу і бізнесу, як міжнародного так і російського. Частина цього бізнесу може прийняти Україна, яка дуже грамотно проводить політику по реформуванню податкового законодавства і, сподіваюся, боротьбі з корупцією. Тут, варто відмітити, що підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) дасть Україні можливість продовжити процес гармонізації із законодавством ЄС. Це буде поступово, в тій або іншій формі, поширювати дію права ЄС на нашу територію і припускає приплив міжнародного бізнесу в країну. До такого припливу Україна і готується, балансуючи між необхідністю захистити бюджет від виведення засобів в офшор і необхідністю створити клімат для залучення інвестицій, заклавши, таким чином, фундамент економічного зростання.
16 липня в Києві відбудеться практикум для бізнесу "Практичне податкове планування і робота з нерезидентами 2014. Міжнародна торгівля в нових умовах. Структуризація бізнесу і захист активів. Володіння нерухомістю в Україні і Криму". У програмі заходи - світові тенденції в офшорній сфері і знакові події 2014 року, актуальні зміни в роботі з нерезидентами, організація міжнародної торгівлі (Гонконг, Сінгапур, ОАЭ і Європа), критерії вибору і огляд юрисдикцій, зручних для структуризації бізнесу, захист активів і даних про власників бенефіціарів, володіння нерухомістю в Україні через нерезидентні структури і особливості операцій з нерухомістю в Криму, управління нерухомістю і податкові нюанси у РФ...
