Сьогодні, 30 травня, набув чинності Закон № 1251 - VII про внесення змін до ст. 1 Закону "Про біженців і осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту".
Метою проекту акту є розширення поняття "додатковий захист" відповідно до Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2011 /95 за стандартами для кваліфікації громадян третіх країн або осіб без громадянства, як бенефіціарів міжнародного захисту, єдиного статусу для біженців або для осіб, що мають право на додатковий захист і відносно змісту захисту від 13 грудня 2011 р. і поняття "тимчасовий захист" відповідно до Директиви Ради ЄС 2001/55/ЄС "Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового припливу переміщених осіб і про заходи, які забезпечують баланс зусиль Держав - членів при прийомі таких осіб і несенні наслідків їх прийому" від 20 липня 2001 р.
У новій редакції викладені норми, що визначають основні поняття Закону. Встановлено, що обличчя, нуждаещееся в додатковому захисті- особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенцією про статус біженців 1951 року і Протоколу про статус біженців 1967 і Законом, але потребує захисту, оскільки вимушено було прибути в Україну або залишитися в країні внаслідок загрози життя, безпеці або свободі в країні походження із-за побоювань застосування відносно нього страти або виконання вироку про страту або тортур, нелюдяного або принижуючого гідність звернення або покарання або загальнопоширеного насильства у ситуаціях міжнародного або внутрішнього озброєного конфлікту або систематичного порушення прав людини і не може або не бажає повернутися в таку країну внаслідок вказаних побоювань.
Особи, що потребують тимчасового захисту- іноземці і особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні в результаті зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних або техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок в певній частині або на усій території країни походження. Пропонується виключити норму про те, що такі особи мають бути такими, що постійно проживають на території країни, що має загальний кордон з Україною.
