У Віснику Верховного Суду України опубліковано лист з укладеннями, викладеними в постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, за II півріччя 2013 року.
Суперечки про право власності і інші речові права
1. Правила ст. 570 ГК про завдаток поширюються на випадки, коли договір був укладений, але одна із сторін ухиляється від його виконання (постанова від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).
2. Майно фізособи-підприємця, яке їм придбане і використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність відповідно до ст. 57 СК, а не як об'єкт загальної спільної власності подружжя, який підпадає під регулювання статтями 60, 61 СК (постанова від 2 жовтня 2013 р. по справі № 6-79цс13).
3. Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самовільно побудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти, не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ГК), а тому не можуть бути предметом розподілу (виділення) згідно з нормами статей 364, 367 ГК (постанова від 4 грудня 2013 р. по справі № 6-130цс13).
Спори, що виникають із земельних правовідносин
1. Повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або в користування передбачені ст. 122 ЗК, відповідно до ч. 4 якій (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обласним держадміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або в користування в межах міст обласного значення і за межами населених пунктів для усіх потреб, окрім випадків, визначених частями 3, 7 цієї статті. Прийняття головою районної держадміністрації розпорядження про передачу у власність відповідача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку за межами населеного пункту є перевищенням наданих законом повноважень (постанова від 11 вересня 2013 р. у справі № 6-71цс13).
2. Держакт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірності видачі держакту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК (постанови від 18 вересня 2013 р. у справі № 6-92цс13від 23 жовтня 2013 р. у справі № 6-93цс13).
Спори відносно виконання зобов'язань
1. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених ст. 651 ГК. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але і наявність збитку, заподіяного цим порушенням іншою стороною, який може бути виражений у вигляді реального збитку і (чи) упущеної вигоди, його розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і те, що насправді вона зміг отримав (постанова від 18 вересень 2013 р. по справі № 6-75цс13).
2. Умова попереднього договору про необхідність повернення авансу у разі неукладення основного договору є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого застосовується положення ч. 2 ст. 625 ГК (постанова від 18 вересня 2013 р. у справі № 6-90цс13).
3. Невиконання стороною договору зобов'язання впродовж терміну звернення облігацій до моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту будівництва придбати додаткову кількість облігацій шляхом внесення на поточний рахунок емітента суми, рівної вартості додаткової площі, не позбавляє можливості іншу сторону вимагати відшкодування грошової суми вартості додаткової площі (постанова від 2 жовтня 2013 р. в справі № 6-77цс13).
4. У разі виникнення суперечки відносно придбання майна або його збереження без достатніх правових підстав договірної характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ГК, у тому числі і про зобов'язання повернути майно позивачеві (постанова від 2 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13).
5. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" правова норма про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених в ч. 2 ст. 625 ГК. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, і 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними їм грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці засоби нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (постанова від 30 жовтня 2013 р. по справі № 6-59цс13).
Спори, що виникають з договорів позики, кредитних договорів
1. Досліджуючи боргові розписки або договори позики, суди повинні проявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документу, наданого для підтвердження позовних вимог, і залежно від встановлених результатів робити відповідні правові висновки (постанова від 18 вересня 2013 р. в справі № 6-63цс13).
2. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ГК, ст. 378 ГПК, ст. 8 Закону "Про старанне виробництво", заміна кредитора в зобов'язанні можлива по підставах поступки вимоги (цессия), правонаступництва (смерть фізособи, припинення юрособи) і так далі і до нового кредитора переходять права первинного кредитора в зобов'язанні в об'ємі і на умовах, які існували до моменту переходу цих прав, у тому числі бути стороною старанного виробництва шляхом надання їм і розгляди судом заяви про заміну стягувача (постанова від 20 листопада 2013 р. в справі № 6-122цс13).
