У листі від 3 лютого 2014 року № 2499/7/99-99-10-03-01-17 Миндоходов відмітило, що більшість судових рішень (узагальнена практика до 2010 року) у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення зобов'язань по митних платежах, винесених не на користь органів прибутків і зборів, обгрунтовані правовою позицією ВСУ, яка полягає в тому, що у випадку якщо митниця, приймаючи вантажні митні декларації і пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалася з відомостями відносно коду товарної номенклатури, вказаним імпортером, то надалі вона не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.
В той же час в постанові від 7 листопада 2011 року у справі № 21-223а11 відносно оскарження податкових повідомлень-рішень митниці, прийнятих у зв'язку з виявленням факту невірного визначення при митному оформленні товарів їх митної вартості, ВСУ дійшов наступних висновків. Встановлене підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 ст. 4 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" правило звільнення платника податків від відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування суми податкового зобов'язання, якщо вона розрахована контролюючим органом, не застосовується для визначення обов'язкових платежів при пропуску товарів через митний кордон України, оскільки в переважній більшості випадків митну вартість товарів визначає декларант.
Таким чином, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень, якщо, приймаючи вантажній митній декларації, самостійно визначає митну вартість товару і пропускає товар на митну територію України, за винятком випадку, коли встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямований на заниження обов'язкових платежів.
У інших випадках, тобто коли при митному оформленні рішення про визначення митної вартості товару митницею не приймалося, за умови обгрунтованої підозри, що при пропуску товару через митний кордон України було допущено порушення законодавства, митниця має право продовжити здійснення митного контролю, за результатами якого донарахувати платежі, якщо протиправні дії декларанта привели їх недобір.
На сьогодні вказані правові позиції можуть бути застосовані тільки до правовідносин, що виникли у зв'язку із здійсненням митного оформлення товарів, до втрати сили норм законодавства, якими такі позиції обгрунтовані.
Що стосується справ про оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення зобов'язань по сплаті митних платежів по вантажних митних деклараціях, оформлених з моменту набуття чинності Податкового кодексуМиндоходов просило враховувати наступне. Згідно ст. 36 НК обов'язок платника податків обчислити, задекларувати і / або сплатити суму податку і збору в порядку і терміни, певні НК, законами з питань митної справи, визнається податковим боргом. Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 НК платник податків окрім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового зобов'язанняяку вказує в податковій (митною) декларації. Ст. 37 НК визначений винятковий перелік підстав для припинення податкового зобов'язання, який не містить такої основи, як помилка платника податків або контролюючого органу. Вказані норми узгоджуються з нормами Митного кодексу 2012 року.
За загальним правилом ст. 295 ТК 2012 року митні платежі нараховуються декларантом самостійно. Ст.ст. 257, 266 ТК закріплена обов'язок декларанта внести в митну декларацію, зокрема, відомості про коду товару, нарахування митних платежів, їх ставки, суми і тому подібне. Частиною 4 ст. 69 ТК 2012 року закріплене право органу прибутків і зборів самостійно класифікувати товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів. При цьому згідно частини 14 ст. 354 ТК 2012 року рішення про правильність визначення заявлених в митних деклараціях кодів товарів згідно УКТЗЕД окремими документами не оформляються, а вказуються в акті про результати перевірки.
