Асоціація "Український Кредитний - Банківський Союз" звернулася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відносно неприйнятності нових вимог у сфері споживчого кредитування, які Міністерство пропонує закріпити в Законі "Про захист прав споживачів".
На думку УКБС, пропоноване Минэконоики введення т.з. "Презумпції безумовної правоти споживача" (коли рішення приймається на користь споживача у разі, якщо норма закону або підзаконного акту, допускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків споживача або підприємства) підвищить риски зловживань з боку недобросовісних споживачів і третіх осіб, які також мають право звернення до суду за захистом прав невизначеного круга споживачів.
Вказані новації нівелюють визначені в ГПК основні завдання цивільного судочинства відносно справедливого, беспристрастного і своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ в цілях захисту прав, свобод або інтересів фізичних і юридичних осіб, а також закріплений в ст. 318 ГК принцип рівності усіх суб'єктів права власності перед законом.
У УКБС відмічають, що законопроект не враховує, що законодавство зобов'язує державу забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності і рівні умови захисту своїх прав через судовий орган влади (ст. 386 ГК, ст. 5 ГПК). Рівність суб'єктів цивільних правовідносин, яка є основою цивільний - правового регулювання, виражається не лише в рівності прав при їх реалізації, але і в рівності при їх захисті, що передбачає забезпечення рівних умов здійснення своїх прав для усіх сторін.
Це ж торкається і пропозиції по встановленню "презумпції непоінформованості споживача"що припускає відсутність у споживача спеціальних знань при розгляді судом його вимог про відшкодування збитків, заподіяних недостатньою або неповною інформацією (рекламою) про послуги і тому подібне. Адже об'єм інформації про умови кредитування і орієнтовної сукупної вартості кредиту, яку банки згідно "Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупної вартості кредиту" (Постанова НБУ від 10.05.2007 № 168) письмово надають споживачеві перед укладенням договору, є достатнім для прийняття споживачем зваженого рішення і свідомого вибору фінансової послуги.
"Питання захисту прав споживачів фінансових послуг, поставлені в законопроекті, досить системно врегульовані чинним законодавством України. Зокрема, ЗУ "Про захист прав споживачів", ЗУ "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", постановою НБУ № 168. Виконання норм вказаних законодавчих актів є обов'язковим для усіх банків, - відмічає Гендиректор Асоціації "УКБС" Галина Олифер. - Крім того, новації проекту, що дискредитують кредитора, не захистять споживача, а лише приведуть до згортання споживчого кредитування, об'єми якого уперше після кризи збільшилися на 11,7 млрд. грн. . чи на 9,4 % з початку т.г. ( за даними НБУ за січень - жовтень 2013) ".
Також експерти УКБС відмічають дискримінаційна і недоцільність покладання на виготівників (виконавців, продавців) додаткових штрафних санкцій за невиконання в добровільному порядку вимог споживача у розмірі 50 % суми, визначеної судом на користь споживача. Вони відмічають, що чинним законодавством вже передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, а споживач має можливість відшкодування майнової і моральної шкоди в судовому порядку. Одночасно, оплата штрафу понад розмір збитку приведе до зловживань правом споживача і необгрунтованих фінансових навантажень на відповідного суб'єкта правовідносин.
Крім того, УКБС вважає недоречним і пропоноване в проекті обмеження форми кредитного договору нормою, що дозволяє визнати недійсним договір, основний текст якого надрукований шрифтом менше 12 кегля. У УКБС пояснюють, що цей кегль шрифту не є єдино можливим варіантом оформлення договору і недотримання цієї вимоги не може вважатися об'єктивною основою для визнання договору недійсним. Згідно ст. 638 ГК, договір вважається ув'язненим, якщо сторони в належній формі досягли згоди за усіма істотними умовами договору, у такому разі, розмір шрифту не повинен впливати на його дійсність / недійсність. Принцип свободи укладення договору передбачає, що якщо сторона при підписанні договору не мала можливості його прочитати, то така сторона відмовиться від підписання договору або вимагатиме роздрук тексту кеглем більшого розміру.
Джерело: УКБС.
