Сьогодні, 30 грудня, набула чинності постанова Нацбанку від 14.11.2013 р. № 454яким затверджені зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.
Так, серед іншого, змінами передбачено наступне:
1. Програма капіталізації банку затверджується правлінням (радою директорів) і наглядовою радою банку.
2. На період дії укладеної угоди (до часу погашення облігації) банк-боржник не має права робити висновок договорів, по якому у банку-боржника виникає/може виникнути:
- обов'язок відносно передаваності інвесторові засобів/майна і виконання фінансових/майнових зобов'язань відносно інвестора (окрім тих випадків, коли така передаваність банком-боржником майна є сплатою відсотків по притягненому субординированному боргу) або
- право вимоги до інвестора (окрім договорів, по яких банк-боржник залучає кошти від інвестора).
Банк-боржник здійснює розрахункові операції з інвестором, якщо вони не призводять до кредитування, або іншого розміщення засобів у інвестора, або до зустрічних вкладень між банком і інвестором, або до виникнення вимог банку-боржника до інвестора.
Засоби, притягнені на умовах субординированного боргу, не можуть бути запорукою по кредитах і інших операціях банку-боржника.
Зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою про залучення субординированного боргу не дозволяється.
3. Банк-боржник впродовж трьох робочих днів повинен послати письмове повідомлення територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника) про виникнення вимог і надання фінансових/майнових зобов'язань відносно пов'язаних з інвестором осіб.
Повідомлення повинне містити інформацію відносно найменування (чи прізвища, імені і по батькові) пов'язаної особи (пов'язаних осіб) з інвестором, суми вимог банку і наданих банком фінансових/майнових зобов'язань стосовно пов'язаної особи (групи пов'язаних осіб) з інвестором, вартості придбаних у власність цінних паперів (частин, паїв), емітованих пов'язаною особою (пов'язаними особами) з інвестором, і розміру співвідношення цієї заборгованості до регулятивного/статутного капіталу банку.
4. Договір про запоруку майнових прав на грошові кошти (чи договір про запоруку ощадних/депозитних сертифікатів, випущених банком-кредитором), ув'язнений з контрагентом/майновим поручителем, повинен передбачати умови відносно передаваності цих засобів в управління банку на увесь термін дії кредитного договору або розміщення боргових цінних паперів (без права дострокового виключення) і право банку стягувати кошти з їх рахунків на погашення цього боргу у разі невиконання контрагентом/майновим поручителем зобов'язань перед банком.
5. Банк, що дотримується нормативів капіталу, може проводити кредитні операції в об'ємах, що перевищують встановлений норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительства, наданого одному інсайдерові (Н9), і виключати із загального об'єму кредитного ризику суму забезпечення (але не основнішої суми боргу по окремій операції) у вигляді запоруки майнових прав на грошові кошти інсайдера/майнового поручителя, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку у банці-кредиторові.
Таке грошове покриття має бути надане у валюті, що відповідає валюті наданого кредиту.
6. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительства, наданого інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної суми усіх вимог банку до усіх інсайдерів і суми усіх фінансових зобов'язань, наданих банком відносно усіх інсайдерів, до статутного капіталу банку.
Нагадаємо, що раніше ЮРЛИГА вже писала про те, що внесені зміни в Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні.
