Верховний Суд України при розгляді справи № 6-114цс13 про зміну формулювання причин звільнення, стягненні вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вказав, що висновок суду касаційної інстанції про можливість зменшення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв'язку з істотністю суми заборгованості порівняно з середнім заробітком позивачки не грунтується на вимогах закону, оскільки згідно КЗоТ зменшення судом таких сум можливо тільки за наявності суперечки між сторонами про розмір тих, що підлягають виплаті засобів при звільненні працівника.
Роз'яснено, що згідно ст. 117 КЗоТ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівникові, в терміни, вказані в ст. 116, за відсутності суперечки про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За наявності суперечки про розміри сум, що належать звільненому працівникові, власник або уповноважений їм орган повинен виплатити вказане відшкодування у тому випадку, якщо суперечка вирішена на користь працівника. Якщо суперечка вирішена на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить ухвалу по суті суперечки.
