Хтось з юристів говорить, що судів у нього стало менше, хтось - більше, а хтось взагалі не радить туди потикатися. Крім того, як гірко посміхаючись, жартують юристи: подача позовної заяви в деяких судах - це рулетка: якщо повезе - автоматизована система призначить суддю, який хоч би постарається вникнути в суть справи, а не повезе - тебе не почують, хоч на столі співай і танцюй, оскільки правова позиція, якою б чіткою вона не була, нікому не потрібна.
Тенденції судової практики року ЮРЛИГА, що минає, спробувала з'ясувати разом з експертами.
Карний процес
"Увесь той позитив, який був закладений в КПК, зводять нанівець 2 чинники - неписьменність і повну відсутність покарання"- стверджує Ігор Черезовкерівний партнер ЮФ "Черезов і партнери". Проблема Кодексу в тому, що його ніхто не читає. Ось, приміром, ми (адвокати) пишемо текст угоди з правосуддямяку слідчий несе на перевірку до прокурора. Той у свою чергу, вичитавши її на предмет наявності орфографічних помилок, відправляє такий проект до суду. Одного разу ми в тексті угоди не вказали міру покарання, залишивши її на вибір слідства, так текст цієї угоди у такому вигляді і потрапив до суду, - розповідає юрист.
Крім того, посилює ситуацію із застосуванням норм КПК той факт, що жоден слідчий не був покараний за недотримання процесуальних термінів або інші подібні порушення.
Також адвокат стверджує, що постійно порушуються вимоги КПК відносно порядку ознайомлення суддів з матеріалами справи. На практиці, відмічає пан Черезов, і самі судді просять ці матеріали справи, і слідчий з ними бігає до судді, хоча згідно із законом це неприпустимо.
А ось Євгеній Солодкоглава АТ "Солодко і Партнери", невдоволений реалізацією принципу змагальності сторін на етапі досудового розслідування, особливо відносно економічних злочинів. Як і його колеги ранішевін нарікає на той факт, що адвокат допускається тільки після винесення повідомлення про підозру.
Що стосується угод з правосуддям, то пан Солодко відмічає, що його клієнти йшли на угоду тільки тому, що не було сил і бажання боротися далі. "Я маю зважаючи на тільки ті випадки, в яких реально можна було поборотися за виправдувальний вирок"- говорить адвокат.
Податкова практика
Головною тенденцією цього року, на думку Олександра Скляренкокерівного партнера АК "Скляренко і партнери", стало те, що платники все більше втрачають віру в можливість захисту своїх інтересів в судах. І зменшення кількості судових справ, на якій акцентує увагу Руслан Рачинскийзаступник директора Департаменту правової роботи Міністерства прибутків і зборів, - це зовсім не свідоцтво того, що податкова стала менше здійснювати перевірок. Більше того, Дмитро Йовдийкерівний партнер ЮФ UNK Partners, стверджує, що в судах, юристам платників доводитися боротися не стільки з податковою, скільки з судом.
Відмітимо, пан Рачинский також стверджує, що оскільки йдеться про державні кошти, то контролюючі органи і далі оспорюватимуть рішення судів на користь платників аж до останньої інстанції.
Крім того, Руслан Рачинский повідомив, що в Миндоходов підготовлена концепція про застосування податкового компромісу і медиации. Якщо концепція буде схвалена, то можливо вже наступного року вона буде відображена в законі. Так, планується доповнити НК рядом положень відносно того, що як платник, так і контролюючий орган зможуть ініціювати проведення медиации, результати проведення якої можуть бути оформлені в податковому компромісі. Інформацію, отриману в процесі медиации, не можна буде використовувати в площині карного виробництва, а також для донарахування грошових зобов'язань платника.
Передбачається, що контролюючий орган зі свого боку відмовляється від сплати розміру нарахованого штрафу повною мірою, а платник у свою чергу зобов'язується виплатити компромісну суму до бюджету. "Враховуючи ту кількість податкових суперечок, які зараз знаходяться на розгляді в судах, ця процедура може істотно поліпшити стан справ"- резюмує пан Рачинский.
Спори з АМКУ
АМКУ продовжує нараховувати величезні штрафи, проте чи варто позиватися до регулятора? Дмитро Тараникрадник ЮФ Sayenko Kharenkoвважає, що краще не починати: "Я ніколи не рекомендую клієнтам позиватися до Антимонопольного комітету. Краще вкласти усі зусилля в процес доведення своєї позиції Комітету в порядку розгляду справи регулятором".
Так, після рекордного штрафу в 400 млн. грн. на учасників меблевої асоціації, деякі все ж вирішили судитися. Але проблема в спорах з АМКУ полягає в тому, що суди розглядають справи за процедурою, а не по сутіаргументуючи це тим, що є спеціальний орган [АМКУ], який займається розрахунком доль на ринку, визначенням монопольного положення та ін., і втручатися в його компетенцію суд не збирається, звертає увагу пан Тараник. Отже, усі суди, які умовно були виграні (зменшені штрафи), залишили рішення по суті без змін, АМКУ зобов'язаний був тільки перерахувати розмір штрафів.
Негативна тенденція полягає в тому, на думку пан Тараника, що в АМКУ зараз назбиралася велика практика таких залишених по суті рішень, з якими компанії погодилися. І вже зараз, Комітет закладає в рішення по ритейлу обгрунтування розміру штрафу приблизно наступного формулювання : "… приблизно був підрахований збиток, нанесений споживачам…".
А це означає, пояснює Д. Тараник, що якщо раніше компанії, оспорюючі рішення АМКУ в суді, зменшили свій штраф в 100 разів, то в недалекому майбутньому він може бути зменшений в 2-3 рази.
Якщо ж вибирати, до якого суду йти - господарський або адміністративний, то тепер особливої різниці немає. Пару років назад я б порадив звертатися в адміністративний, оскільки тоді вони робили спроби розглядати справи по сутівідмічає юрист.
Корпоративні спори
Юрій Поповексперт Центру комерційного права, стверджує, що наступного року велику увагу слід приділити інтересам миноритариев і мажоритариев. Зокрема, що стосується значних угод і права вимагати викупу акцій тим миноритарием, який голосував проти видачі загальними зборами менеджменту так званого карт-бланшу на ряд дій в течії року.
Ситуація в даному випадку посилюється тим, що вищі судові інстанції дотримуються в цьому питанні наступної позиції : "… прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних угод, які можуть їм здійснюватися впродовж року, означає тільки згоду на можливість здійснення значних угод в майбутньому. І це не має слідством реального настання юридичного факту, з яким закон зв'язує виникнення в АТ обов'язку здійснити викуп акцій в акціонера" (є зважаючи на справа № 07/5026/796/2012 Господарського суду Черкаської області, переглядаючи постанову касаційної інстанції по якому ВСУ вказав це положення).
На думку Ю. Попова позиція Суду суперечить меті Закону.
У свою чергу Юлія Кильчинскаякерівник відділу корпоративної практики ЮФ "Алексеев, Боярчуков і партнери"вказує на наступні проблемні моменти:
- застосування термінів позовної давності для визнання недійсними рішень загальних зборів (у чинному законодавстві немає термінів по ТОВ);
- деякі питання осудності, пов'язані із спадкоємством.
Можливо, в 2014 р. ряд цих проблемних аспектів буде вирішений за допомогою законів, зокрема, буде ухвалений закон про ТОВ. В той же час нагадаємо, що 28 листопада на засіданні секції першої і другої судових палат Науково-консультативної ради при ВХСУ якраз обговорювалися питання, позначені в цьому блоці. Ознайомитися з міркуваннями суддів, юристів і інших експертів з цього приводу можна в матеріалі ЮРЛИГИ : Суддів госпсудів чекають роз'яснення про корпоративні спори.
Банківський сектор
Тетяна Игнатенкорадник ПГ "Павленко і Побережнюк" звернула увагу на ряд знакових рішень що мають значення для банківського сектора:
- оскарження рішення про держреєстрацію права власності на предмет іпотеки.
Верховний Суд 5 лютого 2013 р. зробив укладення згідно з яким відсутність техинвентаризации не є причиною для відмови в державній реєстрації. Крім того, якщо це не первинна держреєстрація, тобто по суті відбувається просто перереєстрація права власності за новим власником, то проведення технічної інвентаризації не потрібне.
- звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСУ минулого тижня прийняв рішення: виходячи з положень частини другої статті 16 ГК, ч. 3 статті 33, статті 36, ч. 1 статті 37 Закону про іпотеку, не унеможливлюється звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом придбання права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється із способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.
На що скаржилися і про що мріяли юристи минулого року читайте в матеріалі: Судова практика 2012: підсумки року.
