Ряд зауважень до КПК висловили Станіслав Кравченкосуддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і карних справ. Суддя вказує на деякий перекіс відносно принципу равности сторін карного виробництва.
Так, фактично з моменту внесення даних в Єдиний реєстр досудових розслідувань слідчий може здійснювати ряд дій зі збору доказів, тоді як адвокат на цьому етапі взагалі не допускається до процесу, та і само особа може не знати, що відносно нього існують якісь підозри. Адвокат допускається тільки з моменту винесення повідомлення про підозру. "Ми ж не можемо змусити слідчого прийняти відповідне рішення і притягнути адвоката" - розводить руками суддя.
Аналогічні критичні зауваження з цього приводу виражає і адвокат Олександр Плахотнюк. Адвоката обурює той факт, що законом не врегульовано, який період часу може тривати таке розслідування без винесення повідомлення про підозру. Не "можна займатися таким розслідуванням нескінченно - обурюється адвокат. - Треба встановити конкретні терміни".
Крім того, пан Плахотнюк пропонує на рівні КПК встановити, що адвокатові треба давати хоч би 2 місяці з моменту повідомлення про підозру на збір доказів. Свою позицію адвокат підкріплює випадками з практики, коли про закінчення досудового розслідування оголошувалося за день-два після винесення повідомлення про підозру. "А потім, - розповідає адвокат - мені ще приходить клопотання від слідчого відкрити докази. На що я йому зміг відповісти тільки одно: спочатку дайте мені час на їх збір, а потім я з радістю їх відкрию".
У існуючих умовах єдиний вихід - це затягувати час нібито для ознайомлення з матеріалами справи, і в цей час збирати докази. Але у такому разі є свої риски. Приміром, було подано клопотання, що адвокат так довго вивчав матеріали справи, що тим самим порушив право обвинуваченого на швидкий і справедливий розгляд справи.
Враховуючи, що найближчим часом змін до Кодексу не передбачається, С. Кравченка відмічає, що ряд проблемних моментів можна було б вирішити за допомогою судової практики, проте деякі рішення не підлягають касаційному оскарженню. У зв'язку з усім вище вказаним суддя також радить адвокатам звертати увагу на рішення ЕСПЧ. Але на цю ремарку пана Кравченка Тарас Безпалыйадвокат, старший юрист ЮФ "VOX Legum", сумно відмічає, що він вже неодноразово в суді стикався з тим, що, вислухавши перелік рішень ЕСПЧ, на які посилається адвокат, суддя відмахується, що вони просто не відносяться до цієї справи.
Суддя також повідомив, що зараз ВССУ готує величезне узагальнення практики по досудовому розслідуванню. Проте воно виявилося настільки об'ємним, що швидше за все буде розбите по напрямах. Також суддя пообіцяв озвучити інформацію відносно обшуків адвокатських офісів на нараді з суддями апеляційних судів, а також він спробує включити питання відносно забезпечення прав адвокатів не лише у вище вказане узагальнення практики, але і в постанову Пленуму ВССУ.
Але на цьому зауваження до КПК не закінчуються. Василь Бородийсуддя Подільського районного суду м. Києва обурений тим фактом, що до Кодексу доки не планується вносити зміни із страху нібито порушити оптимальний баланс, встановленим цим актом. Зокрема, ряд проблем назріли на етапі підготовчого судового засідання.
Треба врегулювати терміни проведення підготовчого засідання у взаємозв'язку з термінами утримання особи під вартою. Так, згідно ч. 3 ст. 197 КПК термін утримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах терміну досудового розслідування в порядку, передбаченому Кодексом. На думку пана Бородия, цей термін не може поширюватися на стадію судового розгляду, де він повинен починатися наново.
Сумнівною суддя називає норму, згідно якої підготовче засідання може бути проведене за відсутності захисника, якщо його участь не є обов'язковою. Також нечітко виражена позиція в частині участі обвинуваченого в підготовчому засіданні.
Також читайте: Чим невдоволені адвокати і що планує НААУ, - підсумки Форуму
