З метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства Міністерство прибутків і зборів наказом від 22.11.2013 р. № 697 затвердило Узагальнювальну податковою консультацію відносно оподаткування на прибуток операцій по поступці вимоги (факторингу).
У документі вказано, що відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу за договором факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги) одна сторона (чинник) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (будь-яким передбаченим договором способом), а клієнт поступається або зобов'язується поступитися чиннику своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржникові).
Міністерство означає, що згідно з приведеним визначенням договору факторингу такий договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Згадана послуга з договору виявляється чинником клієнтові за плату, розмір якої визначається договором.
Сторонами в договорі факторингу є чинник і клієнт. Клієнтом в договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності, а чинником, - банк або інша фінансова установа, відповідно до закону право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 Цивільного кодексу), що має.
Операції по поступці права вимоги належать до операцій особливого виду, для яких п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу визначені спеціальні правила оподаткування.
З метою оподаткування платник податків веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань в грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи або зроблені послуги третьої особи, зобов'язань по фінансових кредитах, а також по інших цивільно-правових договорах.
Якщо прибутки, отримані платником податків від наступної поступки права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податків на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податків.
Якщо витрати, понесені платником податків на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують прибутки, отримані таким платником податків від наступної поступки права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, негативне значення не включається до складу витрат або в зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань в грошовій формі за поставлені товари або зроблені послуги третьої особи.
Враховуючи приведене, до операцій по поступці права вимоги (у тому числі по договорах факторингу) застосовується порядок оподаткування на прибуток, певний п. 153.5 ст. 153 Податкові кодекси, у випадку якщо умови договорів по поступці права вимоги (факторингу) відповідають вимогам Цивільного кодексу.
