Загальні принципи реалізації права громадян на звернення визначені Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 № 393/ 96.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовцем на особистому прийомі) або письмовим, спрямованим поштою або переданим громадянином у відповідний орган, установа особисто або через уповноважену їм особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Також звернення може бути подане як окремо особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Згідно ст. 5 Закону звернення адресуються органам держвлади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовцям, в повноваження яких входить вирішення зачеплених питань.
У зверненні мають бути вказані ПІБ, місце проживання громадянина, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги.
Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) з вказівкою дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше чим через 10 днів з дня його вступу.
Відповідно до ст. 6 Закону громадяни мають право звертатися в органи держвлади, місцевого самоврядування на українському або іншій мові, прийнятній для сторін.
Письмове звернення без вказівки місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, по якому неможливо встановити авторство, згідно ст. 8 Закону визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і тому ж питання, якщо перше вирішене по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено ст. 17 Закону, і звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Крім того, якщо питання, зачеплені в отриманому органом держвлади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовцями зверненні, не входять в їх повноваження, воно в строк не більше 5 днів пересилається ними по приналежності відповідному органу або посадовцю, про що повідомляється громадянинові, що подав звернення.
Відповідно до ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються в строк не більше за один місяць з дня їх вступу, а ті, які не вимагають додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені в зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, що подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, зачеплених в зверненні, не може перевищувати 45 днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочений. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються в першочерговому порядку.
Звертається увага на той факт, що органи держвлади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадовці розглядають звернення громадян без стягування за це плати.
Нормативно неврегульованим залишається на сьогодні статус електронних листів-зверненьвідправлених по електронній пошті, зокрема тих, які не містять підпису. У зв'язку з цим нагадаємо, що Кабмін схвалив законопроект відносно права звертатися в різні інстанції по Інтернету.
За інформацією Мінюсту.
