Українські суди недоступні для маломобільних груп населення - саме такий висновок зробили координатори Всеукраїнської кампанії "Правосуддя без бар'єрів", оприлюднивши результати моніторингу 72 українських судів в 16 областях України. Окрім фізичних бар'єрів немало безглуздих правил і заборон, які утрудняють для громадян реалізацію свого права на справедливий суд.
Більше 50 % наших співвітчизників є маломобільними (маломобільні групи населення - це люди, які випробовують трудності при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідній інформації або при орієнтуванні в просторі. Зокрема, це люди з інвалідністю, батьки з дитячими візками, люди похилого віку і інші). Іншими словами, питання доступності (архітектурною, інформаційною), торкається кожного другого жителя України. І немає таких сімей, які хоч би один раз в житті не зіткнулися з бар'єрами на своєму шляху.
Суд має бути доступним. Це не кафе і не магазин, які завжди можна підібрати під свої можливості і смаки. Тому під час моніторингових візитів перевірялися очевидні критерії доступності : безперешкодний вхід у будівлю суду, вільне пересування в приміщенні суд, простоту пропускної системи, можливість відвідувачами користуватися санвузлом і так далі
За результатами моніторингу 72 судів, виявилося:
- в 19 судах немає доступних елементів інформування про об'єкт;
- тільки 29 судів обладнано пандусами, з них - 12 відповідають вимогам Державних будівельних норм;
- в 46 судах встановлені рами металошукачів і турнікети;
- 69 будівель судна не одноповерхові, з них - 65 не обладнані ні ліфтами, ні підйомниками;
- звичне для українських судів - вузькі двері, в 46 судах дверні отвори мають пороги понад встановлені норми;
- вузькі коридори, найчастіше - з порогами і перепадам;
- недоступні канцелярії судів;
- в 60 судах санвузли не позначені, дуже часто доступ відвідувачів до туалетів обмежений.
Під час кампанії "Правосуддя без бар'єрів" були виявлені і інші цікаві спостереження. Так, забороняється проведення фотографування саме в приміщеннях суду (проте законодавчо це никоим документом не регламентовано ).
Майже у третини відвіданих установ (23) є власні правила допуску громадян в приміщення суду. Зокрема, в деяких судах забороняється джинсовий одяг, з відкритими частинами тіла і без взуття, шльопання, сильно забруднений одяг, одяг, не сумісний з місцем перебування, циркові, театральні або маскарадні костюми.
"Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутися до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Але, виявляється, суди самі вирішують, хто гідний звертатися до них... Є немало обмежень, які можуть стати причиною недопуску до суду. Так, в одному з сімферопольських судів забороняється пропускати осіб з візками і велосипедами. При цьому, формально не зроблено ніякого виключення для осіб, які пересуваються на колясці або для осіб з колясками. Є також немало безглуздих обмежень за зовнішнім виглядом відвідувачів суду, стилю одягу, охайності, чистоти... А якщо у людини, окрім джинсової, немає іншого одягу, чи може це стати причиною порушити право на звернення до суду? Невже українські суди хочуть встановити дресс -код і для відвідувачів?" - відмічає Олена Лунева, сокоординатор кампанії "Правосуддя без бар'єрів", юрист Мережі правових приймалень Криму.
Також читайте: У суді не можна ходити у футболці і плакати, Блог корпоративного юриста. Дресс-код в суді.
У рамках кампанії "Правосуддя без бар'єрів" планується подати позов і змусити один з районних судів Сімферополя створити належні умови для доступу в приміщення суду людей з інвалідністю. Позивачем є людина з інвалідністю (пересувається на колясці). Чоловік не зміг потрапити у будівлю суду без сторонньої допомоги через відсутність такої можливості у будівлі суду.
"Доступність є інструментом реалізації прав громадян України. Якщо люди не мають можливості потрапити у будівлю суду - це обмежує їх право на судовий захист і породжує дискримінацію. Якщо позивач готовий йти до кінця в захисті своїх прав, то Фонд стратегічних справ Українського союзу Хельсінкі його підтримуватиме"- говорить Михайло Тарахкало, директор по стратегічних справ Українського союзу Хельсінкі з прав людини.
Одночасно проблему доступності можна поступово вирішувати, якщо є її розуміння і шукаються шляхи рішення, відмічають учасники кампанії. Так, під час візитів вони відмічали, що людське відношення і здоровий глузд працівників суду дозволяють прибирати купу перешкод.
Дарницький суд Києва, де відбувається прийом громадян, поки є архітектурно недоступним, але його будівля дозволяє бути обладнано усіма елементами доступності. Під час моніторингового візиту охоронець суду спілкувався ввічливо, надав допомогу в підйомі по сходах у будівлю суду. Спочатку спробував заперечувати відносно фотографування приміщення суду, проте після аргументу, що для заборони немає підстав, відразу дозволив. Він професійно виконував службові обов'язки, відмічає учасник кампанії, головний фахівець Національної Асамблеї інвалідів України Володимир Азин.
Кампанія "Правосуддя без бар'єрів" підтримана у рамках проекту "Підтримка громадської активності в Україні", який здійснюється громадською організацією "People in Need" ("Людина у біді", м. Прага, Чехія) в партнерстві з Кримським правозахисним центром "Дія", Мережею правових приймалень Криму, а також Міжнародним Вишеградським Фондом при фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Проект спрямований на посилення ролі місцевих громадських організацій, ініціативних груп і шкільних об'єднань в суспільстві.
З повною версією звіту кампанії "Правосуддя без бар'єрів" можна ознайомитися по посиланню.
За інформацією УХСПЧ.
