З метою недопущення безпідставних втрат держбюджету Міністерство прибутків і зборів в листі № 99-99-10-02-02-18/62/2339 повідомляє про позицію Вищого адміністративного суду України по застосуванню п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу.
Так, в документі нагадується, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 НК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або що виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 НК).
Термін розгляду скарг платників податків визначений п. 56.8 ст. 56 НК, а саме: контролюючий орган, що розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти рішення, що мотивується, і направити його впродовж 20 календарних днів, що йдуть за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
При цьому по припису п. 56.9 ст. 56 НК керівник (чи його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження терміну розгляду скарги платника податків понад 20-денний термін, визначений в пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів і письмово повідомити про це платника податків до закінчення терміну, визначеного в п. 56.8 цієї статті.
У разі коли останній день термінів, згаданих в цій статті, доводиться на вихідний або святковий день, останнім днем таких термінів вважається перший робочий день, що йде за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 НК).
Вищий адміністративний суд України, застосовуючи п. 56.13 ст. 56 НК, вказує на неможливість перенесення термінів, самостійно визначених контролюючим органом при розгляді скарг платників податків, в порядку п. 56.9 ст. 56 НК.
Так, суд касаційної інстанції в постанові від 12.02.2013 р. у справі № До/9991/62001/12 відмітив наступне:
"...Враховуючи, що податковий орган рішенням про продовження терміну розгляду первинної скарги позивача встановив термін розгляду скарги по 04.03.2012 р. (включно), а рішення № 1055/10/I2 - 114 про результати розгляду скарги платника податків виніс і направив лише 05.03.2012 р., тому суди дійшли обгрунтованого висновку, що податковий орган порушив самостійно визначені ним терміни розгляду скарги.
Посилання контролюючого органу на п. 56.13 ст. 56 НК обгрунтовано не прийнята судом до відома, оскільки вказана норма визначає перенесення термінів, встановлених НК, а не термінів, самостійно визначених податковим органом".
Так, Міністерство вказує, що ця позиція Вищого адміністративного суду може бути застосована судами першої і апеляційної інстанцій при розгляді справ по позовах платників податків.
Таким чином, на думку суду касаційної інстанції, перенесення термінів за правилами п. 56.13 ст. 56 НК має місце лише у разі, коли останній день двадцятиденного терміну розгляду скарги доводиться саме на вихідний або святковий день.
У разі ж прийняття керівником (його заступником) контролюючого органу рішення про продовження розгляду скарги, а останній день цього терміну доводиться на вихідний або святковий, перенесення термінів за правилами п. 56.13 ст. 56 НК не застосовується. У такому разі скарга має бути розглянута, а відповідь надана в останній робочий день такого терміну.
Слід зазначити, що за правилом абз. 2 п. 56.9 ст. 56 НК якщо рішення, що мотивується, за скаргою платника податків не посилається платникові податків впродовж 20-денного терміну або впродовж терміну, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (чи його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що йде за останнім днем зазначених термінів.
Зважаючи на викладене, Департамент правової роботи Міністерства просить враховувати позицію Вищого адміністративного суду України відносно застосування п. 56.13 ст. 56 НК під час процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.
