Міністерство прибутків і зборів в листі від 23.09.2013 р. № 11769/6/99-99-17-01-01-16 нагадує, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральные, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, здійснювана по місцю фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом відносно дотримання норм законодавства з питань регулювання звернення готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідчень, у тому числі про виробництво і обіг підакцизних товарів, дотримання працедавцем законодавства відносно укладення трудового договору, оформлення трудових стосунків з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 НК).
Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 НК.
В ході проведення перевірок контролюючі органи мають право доступу до територій, приміщень (окрім житла громадян) і іншого майна, які використовуються для здійснення господарської діяльності і є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання прибутків (прибули), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування і можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п/п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 НК).
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 НК за порушення законів з питань оподаткування і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, застосовуються наступні види юридичної відповідальності : фінансова, адміністративна, карна.
Згідно ст. 164 КоАП здійснення господарської діяльності без держреєстрації в якості суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на здійснення певного виду госпдіяльності, підмета ліцензуванню відповідно до закону, або здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без отримання дозволу, іншого документу дозвільного характеру, якщо його отримання передбачено законом (окрім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, отриманих внаслідок здійснення цього адміністративного правопорушення, або без такої.
Дії, передбачені ч. 1 ст. 164, досконалі особою, яка впродовж року було піддано адміністративному стягненню за таке ж правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - спричиняють за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, отриманих внаслідок здійснення цього адміністративного правопорушення.
Відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачена ст. 212 і 212-1 Карного кодексу.