На практиці досить часто договір поручительства використовується, як найпростіший і законний спосіб "змоделювати" осудність, тобто штучно створити ситуацію, коли позивач вибирає з декількох судів найбільш йому зручний суд, куди він подасть позов. Зазвичай, у рамках схеми, полягає формальний договір поручительства з такою особою, місцезнаходження якої в юрисдикції суду, від якого очікується винесення "правильної ухвали", вказує на проблему народний депутат Олександр Фельдман.
Виходячи з таких передумов, депутат проектом № 3517 пропонує внести зміни в ч.1 ст. 113 Цивільного процесуального кодексу і ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу.
Встановлюється, що якщо в справі беруть участь декілька відповідачів, які є боржниками по основному і додатковим зобов'язанням (поручительство і тому подібне), справа розглядається господарським судом по місцезнаходженню того відповідачаякий є боржником за основним зобов'язанням.
Змінами в ГПК встановлено, що якщо в справі беруть участь декілька відповідачів, які є боржниками по основному і додатковим зобов'язанням (поручительство і тому подібне), позов пред'являється за місцем проживання або місцю знаходження того відповідачаякий є боржником за основним зобов'язанням.
