Мінюст в листі від 15.08.2013 р. № 458-0-2-13/11 проінформував, що відповідно до ст. 233 Карного процесуального кодексу ніхто не має права проникнути в житло або інше володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише по добровільній згоді особи, ними що володіє, або на підставі постанови слідчого судді. До прийняття постанови слідчого судді слідчий, прокурор має право увійти до житла або іншого володіння особи лише в невідкладних випадкахпов'язаних з рятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних в скоєнні злочину.
При цьому під іншим володінням особи маються на увазі, зокрема, приміщення побутового, службового, господарського, виробничого і іншого призначення і т. п., що знаходяться у володінні особи.
Згідно ч. 7 ст. 223 КПК обшук або огляд житла або іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксації відповідної слідчої (розшукового) дії. При цьому понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, зацікавлені в результатах карного виробництва.
Вказані особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукового) дії.
Відносно осіб, що мають право на тимчасовий доступ до речей і документів, слід зазначити, що згідно із статтею 164 КПК в постанові слідчого судді, судна про тимчасовий доступ до речей і документів мають бути вказані, серед іншого, прізвище, ім'я і по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.
