Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Що пропонують змінити в Кримінальному кодексі України

19.03.2019, 12:15
305
0
Вікторія Новохатько
Керівник департаменту судового захисту МЮК KODEX, адвокат

12 березня 2019 року на розгляд Верховної Ради було подано проект Закону України №9438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права».

В проекті закону пропонується внести зміни до кримінального кодексу України щодо визнання злочинами діянь, які визнаються злочинами за міжнародним правом, зокрема:  геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Чим викликана така криміналізація та чи є це позитивною тенденцією?

Починаючи з 2013 року в нашій країні почали відбуватися значні суспільно політичні події: Євромайдан, агресія Російської Федерації, Антитерористична операція на території Донбасу, тимчасова окупація окремих територій України. Ці події викликали зростання злочинності в сферах, які були нетипові до цих подій.

Крім того, метою прийняття цього законопроекту є забезпечення виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів.

На сьогодні в нашій країні існує тенденція криміналізації діянь та посилення відповідальності у різних сферах.  Наприклад, нещодавно набрав чинності Закон України, яким було криміналізовано таке діяння як сексуальне насильство.

Цікавим є те, що  зміни передбачають також більш суворі умови притягнення до кримінальної відповідальності. Наприклад, за вчинення агресії, катування, геноциду пропонується унеможливити звільнення від кримінальної відповідальності з таких підстав як дійове каяття, примирення сторін, передання на поруки, зміна обстановки. Така позиція законодавця є цілком обґрунтованою, оскільки вказані злочини є особливо тяжкими. 

Однак, постає питання, чи дійсно криміналізація діянь та посилення покарання допоможуть  притягнути винних осіб до відповідальності та передусім попередити здійснення злочинів.

Наприклад, в 2016 році були збільшені суми штрафів за керування транспортними засобами в нетверезому стані. При цьому, великі штрафи не лякають водіїв, кількість справ у суді за керування транспортними засобами в нетверезому стані тільки збільшується з кожним роком. Оглядаючи статистичні данні, неможливо не звернути увагу на співвідношення загальної кількості справ та кількості осіб, які фактично були притягнуті до відповідальності. Лише 51% осіб, щодо яких було відкрито справу за керування в нетверезому стані, понесли покарання.

Все це лише підтверджує відому істину, що не суворість покарання визначає його ефективність, а його невідворотність.

Всі зміни щодо посилення покарань та криміналізації діянь можуть привести до позитивного результату лише у тому разі, коли кожна особа, яка вчинила злочин, буде притягнута до кримінальної відповідальності. Лише це дозволить попередити здійснення злочинів. На жаль, корупційна складова судової та правоохоронної системи заважає  реалізації будь-яких позитивних започаткувань у нашій країні.

Припадає на очі і те, що не всі зміни передбачені проектом Закону України №9438, мають чітко визначені формулювання.

Наприклад, пропонується визнати воєнним злочином вчинення заяви про те, що «пощади не буде» у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру .

 Враховуючи те, що законодавець має на меті криміналізацію саме злочинів проти людяності, в цьому вбачається логічна послідовність. Однак, не може бути визнане кримінально караним діяння, яке не характеризується ознакою суспільної небезпечності. Об’єктивна сторона злочину потребує  уточнення.

Аналіз проекту дає можливість побачити певні невідповідності понять з міжнародною судовою  практикою. Наприклад,  під «катуванням» запропоновано  розуміти жорстоке, нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження з іншою людиною, яке полягає в умисному заподіянні їй сильного фізичного чи морального страждання або болю.

Однак,  Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р. зазначив, що такі методи насильства як позбавлення сну, обмеження у їжі та воді, покриття голови мішком, шумовий вплив, стояння обличчям до стіни протягом тривалого проміжку часу є нелюдським поводженням, оскільки вони не спричинювали страждання особливої сили і жорстокості, яке є характерним для поняття «катування»1. У справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 р. ЄСПЛ визнав тримання ув’язненого у переповненій камері, невідповідне медичне лікування та незадовільні санітарні умови не катуванням, а поводженням, що принижує людську гідність2.

Як бачимо,  міжнародна судова практика не ототожнює поняття катування та нелюдського поводження, більш того, вбачає  обов’язковою складовою катування наявність мети.

В цілому запропоновані  проектом зміни до Кримінального кодексу України, є соціально обґрунтованими та своєчасними.


1. Рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://hudoc.echr.coe.int

2. Рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_049

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться