Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Поголовне оцінювання суддів – чи це законно?

8.11.2018, 11:15
784
0
Олександр Готін
Адвокат, голова Комітету антикорупційної політики та комплаєнсу при НААУ

Всупереч Конституції під час кваліфікаційного оцінювання ВККС застосовує проти суддів зворотну дію закону

Фільтр кваліфікаційного оцінювання пройшли вже тисячі українських суддів. Чимало з них не склали іспитів, не пройшли співбесіди, або ще з якихось причин не виконали вимоги оцінювання й опинилися за дверима органів правосуддя.

Прикметно, що під оцінювання підпали не лише судді, уперше обрані на 5-річний термін та судді, відносно яких виникли сумніви в професійній придатності, але усі без виключення представники суддівського корпусу. В тому числі й ті, хто віддав судовій системі більшу частину свого життя.

Повальне оцінювання суддів суперечить конституційним принципам

Жорстко відфільтровуючи здатних від не здатних вершити правосуддя суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) як ніхто мала б суворо дотримуватись букви і духу закону. Однак із цим якраз-таки є проблеми.

Якщо співставити побудовану ВККС практику оцінювання із вимогами законодавства, доходимо невтішного висновку: процес повального оцінювання безстроково обраних суддів, щонайменше, суперечить базовому конституційному принципу – що закони не мають зворотної дії в часі (крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи).

Кваліфікаційне оцінювання суддів не є чимось новим. Воно запроваджувалося ще Законом «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року. Завданнями оцінювання тоді були визначені: 1) перевірка здатності судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня; 2) підтвердження професійного рівня судді для обрання на посаду судді безстроково (ч. 1 ст. 83 Закону в редакції 2010 р.).

Тобто кваліфікаційне оцінювання провадилося виключно для отримання особою посади судді чи то вперше, чи то задля обіймання цієї посади на умовах безстроковості.

Натомість, після здобуття посади судді безстроково на особу покладався лише обов’язок проходити періодичну підготовку в Національній школі суддів України з метою підтримання (підвищення) належної кваліфікації (ч. 3 ст. 87 Закону в редакції 2010 р.).

При цьому, для тих таки безстроково призначених на посади суддів обов’язку проходити кваліфікаційне оцінювання з метою підтвердження відповідності займаній посаді законом не встановлювалося.

Не передбачалася законом «Про судоустрій і статус суддів» в редакції 2010 року і дисциплінарна відповідальність судді у вигляді звільнення з посади за не проходження кваліфікаційного оцінювання (ст. 97 Закону 2010 р.).

Водночас, в редакції закону 2016 року п. 1 ч. 8 ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року введено в дію нове положення про дисціплінарну відповідальність судді у виді подання про звільнення у разі виявлення невідповідності цього судді займаній посаді.

Синхронно кореспондуюча норма вводилася 02 червня 2016 року і в ст. 126 Конституції, й в п. п. 4) п. 161 Перехідних Положень Конституції України.

Реалізуючи покладені на неї законом в частині кваліфікаційного оцінювання повноваження, ВККС мала б суворо дотримуватися вимог ст. 58 Конституції й численних рішень Конституційного Суду України, котрими установлюються суворі обмеження щодо застосування зворотної дії закону у часі.

На жаль, із цим у Вищої кваліфікаційної комісії суддів сталася проблема.

Конституційний Суд неодноразово підтвердив аксіому незворотності дії закону в часі

Для повноти картини звернемо увагу на ці рішення КСУ.

Так, у Рішенні від 13.05.1997 р., справа № 03/29-97, Конституційний Суд України здійснив ґрунтовний аналіз конституційного принципу незворотності дії закону в часі. Причому в даному рішенні йшлося якраз-таки про застосування цього принципу безпосередньо до положень самого Основного Закону.

КСУ в зазначеному рішенні прямо прописав, що суворе дотримання органами держави принципу зворотної сили закону є гарантією стабільності суспільних відносин (у тому числі відносин між державою і громадянами), породжуючи в громадян впевненість у тому, що їхнє нинішнє становище не буде погіршене прийняттям наступного закону чи іншого нормативно-правового акту.

В іншому своєму рішенні, а саме: № 1-рп/99 від 09.02.1999 р., КСУ також зробив важливе застереження: новоприйнятий акт поширює свою дію на перспективні дії, тобто які виникають і тривають вже після набуття чинності цим актом. А на відносини, які виникли і існують до прийняття акту, мають поширюватися правила дії, що були чинними на той період.

Аналогічну позицію КСУ сформулював і в Рішенні № 6-рп/2012 від 13.03.2012 р., де крізь призму заборони застосування зворотної дії закону визнав неконституційними законодавчі положення, яким прописувався обов’язок для деяких категорій державних службовців відображати в деклараціях інформацію про доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за новими, за пізніше встановленими правилами, коли йшлося про минулі календарні періоди (коли діяв старий закон).

Таким чином, запроваджені в 2016 році нові обмеження та нові вимоги Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо проведення кваліфікаційного оцінювання апріорі не мають зворотної дії в часі. Відтак – вони не можуть розповсюджуватися на вже обраних безстроково суддів, оскільки така практика прямо суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Відповідно, і звільнення суддів, які отримали безстрокове призначення на свої посади до моменту набуття чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 р., за не складення іспиту (за новими правилами) – являє собою незаконну практику.

Зрештою, і складати іспити перед ВККС повинні лише ті судді категорії безстрокових, які призначені безстроково на свої посади вже після набуття чинності аналізованими змінами до Закону «Про судоустрій і статус суддів».

На жаль, у нас вже є судді, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, через що були звільнені.

Утім, в силу прямої дії норм ст. 58 Конституції практика проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів оцінювання безстроково обраних до червня 2016 року суддів виглядає доволі спірною. Такі судді, як видається, мають досить непогані шанси довести в суді факт неправомірності дій ВККС щодо проведення кваліфікаційного оцінювання.

ЄСПЛ також проти застосування зворотної дії нових законів

До слова, аналогічної позиції в питанні обмеженого застосування зворотної дії нових законів дотримується і Європейський Суд з прав людини. Йдеться про процедуру застосування «lex ad praetorian non valet» в справах різногалузевої направленості.

Для ілюстрації: в справі «Праведная (Pravednaya) проти Росії» (скарга № 69529/01, рішення від 18.11.2004 р.) при розгляді спору щодо порядку нарахування пенсії російський місцевий суд застосував наказ Мінпраці (був виданий після ухвалення рішення у справі) як підставу для перегляду власного рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, якщо попереднє рішення було винесене на користь позивачки, то в результаті перегляду справи у задоволенні вимог їй відмовили.

Оскільки ключовим питанням цієї справи стало ретроспективне застосування відомчого нормативного акту некримінальної приналежності (що прямо не підпадає під дію статті 7 Конвенції), Європейський Суд аналізував цю ситуацію в контексті статті 6, яка гарантує право на справедливий суд. І в результаті ЄСПЛ дійшов висновку, що це право було порушено.

Інший приклад: справа «Стран Грік РефАЙнеріс» та Стратіс АндреаДіс проти Греції» (заява № 13427/87, рішення від 09.12.1994 р.)

Громадянин Греції Стратіс АндреаДіс уклав з державою договір про будівництво та наступне управління нафтопереробним заводом. Виник спір між сторонами у зв’язку з тим, що держава свого зобов’язання не виконала. Арбітраж виніс рішення на користь заявника. Рішення арбітражу державою оскаржувалось у судах всіх інстанцій, які підтримували позицію заявника.

На момент розгляду справи в касаційному суді парламент прийняв закон, згідно якого усі положення, в тому числі арбітражні застереження певної категорії договорів, укладених за часів військового режиму (до цієї категорії належав і договір між сторонами по справі), втрачали чинність, а арбітражні рішення щодо таких договорів – оголошувалися недійсними.

ЄСПЛ одностайно дійшов висновку, що право заявника було порушене. Зазначив при цьому: ретроспективне застосування закону, виходячи з інструментарію Конвенції, може проявлятися у порушенні ст. 7, яка передбачає принцип незворотності з дією в площині кримінального права чи ст. 6 – порушення права на справедливий суд (якщо мова йде про порушення «lex ad praetorian non valet» в інших галузях права).

Таким чином, не тільки Конституційний Суд України, але й Європейський Суд з прав людини зайняв однозначну позицію в питанні застосування на практиці принципу незворотності дії закону в часі.

В контексті аналізованої проблематики ця позиція зводиться до того, що зміни законодавства не кримінально-правового профілю не мають зворотної дії в часі, якщо вони запроваджують нові обмеження та принципово суворіші засади правового регулювання, аніж ті, що існували до того.

Отже, безстроково призначені на свої посади судді, які не пройшли крізь «сито» кваліфікаційного оцінювання і проти яких ВККС ініціювало питання звільнення, з огляду на усталені правові позиції Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини, – мають серйозні перспективи виграшу в суді спорів з ВККС.

Редакція може не поділяти думку автора та залишає за собою право на публікацію матеріалу з альтернативною точкою зору.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий