Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.
Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № №524/4668/17 (режим доступу ЄДРСР http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89488927) суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт поліцейського, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
А щодо надання свідчень самим поліцейським під час розгляду справи, слід зазначити, що пояснень поліцейського не можуть братися до уваги судом в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення діяв як службова особа – інспектор патрульної поліції. А тому свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Вищевикладене кореспондується з правовим висновком ВС, викладеним у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № №489/4827/16-а (режим доступу ЄДРСР http://reyestr.court.gov.ua/Review/88810587)
Відтак, ні рапорт, складений поліцейським, ні свідчення поліцейського не є безумовними доказами на підтвердження вчинення особою адміністративного правопорушення, а тому вони не можуть братися судом до уваги під час розгляду справи.
Адвокат, АО “Вишневий і Партнери” Ірина Домітращук.
