Отож, які стартові кроки потрібно зробити мрійникам, щоби перетворитися на реальних власників ресторану чи кафе — читайте в першій частині статті від експертів MK Legal Service, керуючого партнера Максима Курочко та адвоката Юрія Кочержука:
Першим кроком, безумовно, є реєстрація суб’єкта господарювання. Оптимальними організаційно-правовими формами для ресторанів чи кафе є ТОВ або ФОП.
За дотримання певних умов достатньо зареєструвати ФОП та обрати спрощену систему оподаткування (II чи III група платників єдиного податку), зокрема, якщо:
— ресторан продаватиме пиво, сидр, пері (без додавання спирту), столові вина та їжу;
— його доходи на рік не будуть перевищувати 5,004 млн грн (II група) чи 7,002 млн грн (III група).
ТОВ на загальній системі оподаткування необхідно зареєструвати, якщо:
— дохід на рік буде перевищувати зазначені вище ліміти або
— ресторан буде продавати не лише слабоалкогольні напої (а й горілку, ром тощо).
Для ресторанної діяльності Податковий кодекс України передбачає декілька варіантів:
1) загальна система оподаткування (для ТОВ і для ФОПів):
— 18 % з чистого доходу/прибутку до оподаткування.
— для ФОПів — єдиний соціальний внесок 22 % від суми чистого доходу та військовий збір 1,5 % з чистого доходу.
— обмеження за річним доходом і за кількістю найманих працівників відсутні.
2) платник єдиного податку на II групі (для ФОПів):
— 20 % розміру мінімальної заробітної плати;
— єдиний соціальний внесок 22 % розміру мінімальної заробітної плати;
— річний дохід — не більше 5,004 млн грн;
— кількість працівників — не більше 10 осіб.
3) платник єдиного податку на III групі (для ТОВ і для ФОПів):
— 3 % від річного доходу для платників ПДВ або 5 % від річного доходу для неплатників ПДВ (ФОПів і ТОВ);
— єдиний соціальний внесок 22 % розміру мінімальної заробітної плати (ФОП);
— річний дохід — не більше 7,002 млн грн (ФОП і ТОВ);
— необмежена кількість найманих працівників (ФОП і ТОВ).
Тобто оптимальний варіант слід обирати залежно від запланованих обсягів діяльності, потрібної кількості працівників та інших факторів. При цьому власникам потрібно знати про можливість корпоративного структурування, яке, серед іншого, дозволяє зменшити податкове навантаження на бізнес.
Одним із головних факторів успішної діяльності ресторану чи кафе, безумовно, є вдало обране та належним чином оформлене приміщення. Зазвичай, його беруть в оренду, яку оформляють відповідним договором оренди.
При цьому потрібно звертати увагу на такі ключові моменти:
1.Відсутність обтяжень щодо приміщення:
— якщо приміщення в іпотеці, то необхідно взяти від іпотекодержателя згоду на здачу приміщення в оренду (ст. 9 ЗУ № 898–IV).
2. Цільове призначення приміщення:
— ст. 1 ЗУ № 481/95-ВР у сукупності із п. 2.50 ДБН В.2.2–15–2005 вимагає, щоби продаж підакцизних товарів здійснювався в торговельних (нежитлових) приміщеннях.
3. Строк оренди як визначальний фактор для форми договору:
— договір оренди на строк понад 3 роки потребує нотаріального посвідчення (ст. 794 ЦК України).
4. Чи є приміщення (його частина) об’єктом культурної спадщини:
— ст. 23 ЗУ № 1805-ІІІ передбачає обов’язок власника приміщення мати укладений охоронний договір із відповідним органом культурної спадщини.
В окремому порядку потрібно оформити документи на:
— вивіску ресторану чи кафе — перелік відповідних документів визначається місцевими нормативно-правовими актами. Наприклад, для Києва — п. 3.3.1. Рішення КМДА № 224/2446 від 20 квітня 2017 року визначає перелік документів, які необхідно додати до заяви про розміщення вивіски;
— літній майданчик, у разі його організації — порядок їхнього розміщення в Києві регулюється Розпорядженням КМДА № 2027 від 07 листопада 2013 року.
Передбачено два види майданчиків:
— літні на відкритому повітрі (діють із 01 травня до 31 жовтня)
— та сезонні (сезонна полегшена конструкція, яка може функціонувати цілий рік).
Відсутність документів, які дозволяють розміщувати літні майданчики, є підставою для їхнього примусового демонтажу (п. 7.3. згадуваного Розпорядження).
Перед відкриттям ресторану необхідно зареєструвати потужності оператора ринку відповідно до ст. 25 ЗУ № 771/97-ВР. За відсутність зареєстрованих потужностей передбачена відповідальність п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ № 2042–VIII, яка тягне за собою накладення штрафу:
— на юридичних осіб — у розмірі 120 000 грн;
— на фізичних осіб — підприємців — у розмірі 66 000 грн.
Які ще дозвільні документи потрібно отримати, які обов’язкові вимоги щодо безпеки та якості мають бути дотримані та як захистити свої права на ресторан чи кафе, читайте вже скоро в наступній частині статті від експертів MK Legal Service.
