Як зміняться правила гри на ринку ТМТ з 01.01.2022 р. — дізнайтеся у статті Максима Курочко, керуючого партнера MK Legal Service, та Олексія Ільющенкова, старшого юриста MK Legal Service.
1. Закон змінює низку ключових понять і вводить нові:
Ключове значення оновлення понятійного апарату: види діяльності операторів і провайдерів мають бути перейменовані на основі нового Закону.
2. Закон спрощує регуляторні вимоги для початку бізнесу у сфері електронних комунікацій: оператори й провайдери зможуть розпочати діяльність і надіслати повідомлення регуляторному органу впродовж місяця.
Зараз же вони мають повідомляти орган перед початком ведення діяльності.
3. Закріплені детальні вимоги до:
4. Закон вводить квазісудовий порядок врегулювання спорів регуляторним органом.
Прийняті органом рішення будуть вважатися виконавчими документами.
Спори можуть проходити:
1) між самими постачальниками електронних комунікаційних мереж і послуг щодо:
2) між постачальниками електронних комунікаційних мереж і послуг і споживачами — за умови попереднього звернення споживача до постачальника.
1. Закон встановив нову систему органів державного управління:
Контролюючі органи здійснюватимуть державний нагляд у такі способи:
Планові перевірки — виключені з переліку.
При цьому, чітко прописані:
2. Істотно збільшується кількість підстав для штрафів та їхні розміри — від 1 000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян — за такі порушення:
3. Також адміністративні послуги будуть надаватися через електронну регуляторну платформу.
Президент України підготував свої пропозиції до Закону, які усунули недоліки проєкту, не змінюючи його концепції:
1.Уточнено, що саме законом, а не законодавством регулюються питання доступу до земельних ділянок та інфраструктури, відшкодування збитків.
2. Виключена пріоритетність норм цього закону над іншими.
3. Рішення щодо накладення адміністративно-господарських санкцій не є виконавчим документом, а для його примусового виконання орган має звертатися до суду з позовною заявою про примусове стягнення санкцій. Так в учасників ринку з’явилася додаткова можливість вже в суді доводити неправомірність дій регуляторного органу.
4. Доступ до інформації про споживача можливий у порядку ст. 250 КПК, яка регулює підстави проведення негласних слідчих дій до ухвали слідчого судді. Тобто без ухвали слідчого судді доступ слідства до інформації в загальному порядку неможливий.
5. Повернуто вимоги щодо структури власності учасників ринку з чинної ч. 3 ст. 28 Закону України «Про телекомунікації»
Лише громадяни України можуть бути кінцевими бенефіціарами юридичних осіб — постачальників електронних комунікаційних мереж або послуг, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування й експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям.
Власники цих юридичних осіб не мають бути:
Отже, учасникам ринку ТМТ варто вже починати готуватися до істотного посилення державного регулювання ринку щодо: