Банк — це таке місце,
де вам дадуть парасольку в ясну погоду
і попросять повернути її, коли почнеться дощ
Роберт Фрост
Шановне видання звернулося до ЮК «Амбер» з пропозицією написати статтю для Private Clients (приватних клієнтів), і ми жваво відгукнулися на пропозицію. Дійсно, час, що ми переживаємо зараз, проблеми, що виникають на шляху, ніколи раніше не траплялися або були настільки давно, що ніхто вже про це й не пам'ятає. Банкам, світу, економіці, урядам і державам фізичні особи, які мають особистий капітал, не потрібні. Не потрібні люди, які володіють засобами і витрачають їх на комфортне життя. Люди з грошима, які становлять близько 1% населення Землі, для менш вдалих побратимів — ніби яскравий подразник. Більше того, банки та уряди відчувають щодо них приблизно такі ж емоції. Щоб зрозуміти, як жити з цим і що робити, необхідно зрозуміти, як таке могло статися.
Гроші, колись придумані людством як заміна натуральному обміну, давно перестали виконувати свої базові функції як засіб платежу, заощадження, оплати праці тощо. Якщо ви живете на скромну зарплату і задовольняєтесь малим, для вас так воно і є. Але процеси, що розвиваються в суспільстві, — глобалізація, технологічні революції й т.д. — сформували клас найбільшого бізнесу, коли 4% підприємств формують 96% бюджету світової економіки. Гроші таким корпораціям, в принципі, не потрібні. Якщо, наприклад, Apple роздасть усі свої заощадження, не залишивши й копійки, то випустивши новий iPhone, вона швидко збере все знову. Для такого роду компаній гроші — лише технічний інструмент, а реальним багатством є засоби виробництва, що дозволяють як пилососом висмоктати будь-яку суму коштів аж до повного нуля.
Але такий стан речей невигідний, у першу чергу, корпораціям-монстрам. Їм вигідно підтримувати купівельну спроможність на певному рівні, інакше ніхто не зможе купити їх новий продукт, і колесо перестане крутитися. Фізичні особи, які стоять за такими компаніями, не володіють значними накопиченнями в грошах. Їх багатство — акції компаній, що їм належать. За чисельністю ця група складає лише близько 2000 чоловік на всій Земній кулі. Ті ж, хто потрапляють в 1% і становлять близько 70 млн, — найвразливіша ланка. Ця група — як тонкий шар масла, що розділяє грубий чорний хліб і ікру.
Тиск іде з усіх боків. Мега-корпорації давно перетворили світ з його демократичними режимами на один великий рабовласницький лад. Тільки набагато ефективніший, ніж століття тому. Більше не треба утримувати наглядачів над рабами і стьобати батогом наймитів. Людина народжується вільною, але досягаючи зрілості, раптом з'ясовує для себе, що має працювати, щоб жити. Держава тут з мега-корпораціями йде пліч-о-пліч. У благополучній країні, отримавши першу роботу, ти відкриваєш собі шлях до дешевої іпотеки на будинок, машину та інше. На 20, 25, 30 років. Живи і працюй, до пенсії викуповуючи отриману винагороду. І все — ярмо міцно стиснене на шиї. Як раб на галерах, ти прив'язаний до робочого місця, а іпотека — кращий стимул (палиця), щоб робота робилася максимально ефективно. А якщо вже ти просунувся по службових сходах настільки далеко, що віддав іпотеку раніше, послужливий монстр запропонує тобі будинок побільше або в іншій країні, ще одну машину для сім'ї або нову модель замість наявної старої. І годинник цокає далі, як зазвичай.
У такій країні, як Україна, ймовірно, через економіку, що розвивається, держава примудряється тримати населення в стійлі навіть без морквини, а лише розмістивши її фото в блакитній далині. Прошарок, тобто приватний клієнт, котрий сколотив статки, що дозволяють жити без іпотеки, — шкідливий, небезпечний приклад. Цим людям більше не потрібно працювати, щоб жити, але й в мега-монстри вони не вибились. Раніше, ще років 20 тому, їхні кошти були потрібні банкам, щоб зберігати ліквідність для кредитування та іпотеки. Але сьогодні в них немає необхідності — держави надрукують стільки грошей, скільки монстри попросять, і будуть практично безкоштовно рефінансувати їх безпосередньо або через облігації. Центробанки не перший рік вливають трильйон за трильйоном у мега-корпорації і рефінансують банки.
