І довіра є ключовим словом на цьому шляху. Скажімо, зараз Україна знаходиться на етапі так званої добровільної податкової амністії. Досить велика кількість юристів налаштовані до цього процесу вельми скептично, адже досвід невиконання домовленостей (наприклад, амністії тих, хто працював з «майданчиками Януковича») у всіх ще свіжий. І тут НБУ публікує свою постанову №83 від 5 серпня 2021 р. «Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування». Кілька цитат з цієї постанови:
«4. Банк до відкриття спеціального рахунку та внесення коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою здійснює:
1) належну перевірку декларанта відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правового акта Національного банку з питань фінансового моніторингу (далі — законодавство з питань фінансового моніторингу).
5. Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. Банк за результатами здійснення таких заходів уживає дій з урахуванням положень законодавства з питань фінансового моніторингу».
А ось цитата з анкети, що заповнюється при відкритті рахунку для добровільного декларування:
«14. Джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у т.ч.:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунків;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити, які саме)».
І ще: «Підписуючи цю заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого у п. 12 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Загальний сенс цих цитат у тому, що банк, а потім правоохоронні органи будуть просто зобов’язані розібратися у джерелах походження добровільно декларованих активів, переконатися в тому, що дії декларанта містять, наприклад, тільки ознаки кримінального злочину за ст. 212, а не, скажімо, 209. А як це можливо? Єдиний спосіб — добровільно заявити про конкретний податковий злочин з переліком дат, сум, контрагентів тощо, а найголовніше — про точну суму несплати в бюджет і спосіб виведення в готівку.
Тобто Закон і прийнята на його основі постанова НБУ показують усю хиткість добровільного декларування навіть для тих, хто зовсім не юрист. А юристам і поготів. Бути заручником нашої правоохоронної машини навряд чи хтось захоче. А значить, силовим шляхом залучити мільярди інвестицій — утопія. Ще рік надій, а в результаті — чергове фіаско.
Дуже хотілося б, щоб розум узяв гору. Складно говорити про валютну лібералізацію, коли неможливо перевести за кордон $3000 без безлічі документів. І коли ті самі $3000 одна фізособа України не може перевести іншій. Складно говорити про відсутність тиску на бізнес, коли на 1 млн підприємств припадає понад 100 тис. обшуків на рік. Коли головою БЕБ так хочеться стати, що колишній міністр фінансів-здобувач цієї посади б’є в око колишньому міністру економіки-голові комісії. Це бачать наші підприємці, іноземні компанії і рейтингові агентства.
На закінчення хочу сказати тільки одне: без грошей, інвестицій, кредитів, ДПП нашій економіці з колін не піднятися. Силовий шлях, обраний зараз, лише ще більше сприяє відтоку капіталів і робочої сили. Виходом могли б стати зміна державної доктрини у бік повної валютної лібералізації, гарантування державою всієї суми вкладів по банківській системі України, на порядок скорочення силового апарату. Інакше замість так бажаної Європи ми побудуємо ще одну Аргентину.
З повагою
адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін
