Податкові спори. Національна ліга
Банківське та інвестиційне право. Національна ліга
Банківське та інвестиційне право. Національна ліга
Юридична компанія АМБЕР
Юридична компанія
Відгуки клієнтів
Оцінок ще немає
Рекомендації колег
Оцінок ще немає
Активність на сайті:
Активний

ЛІКАРНЯНИЙ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ (Ч. 2/4)

14.05.2021, 16:43

ЛІКАРНЯНИЙ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ (Ч. 2/4)

Чим підтвердити та як реалізувати своє право на продовження чи перенесення відпустки під час перебування у відпустці на лікарняному?

Тимчасова непрацездатність має бути підтверджена належним чином оформленим листком непрацездатності, який повинен відповідати формі, затвердженій Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності.

Належним чином оформлений листок непрацездатності, виданий працівникові з позначкою, що тимчасова непрацездатність зумовлена захворюванням або травмою внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння чи дії наркотиків також є підставою для продовження чи перенесення відпустки, однак така відпустка не підлягає оплаті.

Варто також наголосити на тому, що раніше, така відпустка не продовжувалась автоматично, чим вміло користувались недобросовісні роботодавці. Щоб продовжити дану відпустку, працівник повинен був подати заяву з проханням продовжити невикористану частину відпустки на інший період. Самостійне продовження відпустки вважалося прогулом, що могло б потягнути за собою звільнення. Питання продовження відпустки повинно було бути узгоджене між працівником і роботодавцем. Працівник повинен був подати заяву з проханням продовжити невикористану частину відпустки на інший період та додати до неї копію листка тимчасової непрацездатності. Роботодавець повинен був на підставі поданої заяви видати наказ про продовження відпустки на кількість днів тимчасової непрацездатності працівника.

Однак, нещодавно суди України змінили свою правову позицію у питанні продовження щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника, що припадає на період такої відпустки. Наразі, під час розгляду судами України справ, що стосуються даного випадку, суди дотримуються такої правової позиції, що продовження щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала під час відпустки, відбувається автоматично, тобто без відповідної заяви працівника. Таким чином, відсутність заяви від працівника про продовження відпустки не може скасувати законодавчо встановлений обов’язок роботодавця продовжити відпустку на дні тимчасової непрацездатності. Однак, звертаю увагу також на те, що за відсутності у роботодавця можливості продовжити відпустку, він може скористатися своїм правом та відкликати працівника з відпустки, якщо для цього є законодавчо встановлені підстави (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №712/9213/18). Нова правова позиція Великої Палати Верховного Суду у цьому питанні значно розширила права найманого працівника задля збереження балансу інтересів сторін трудових правовідносин, що є необхідним у побудові демократичного суспільства.

Таким чином, відсутність заяви про продовження відпустки не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул без поважних причин у тому випадку, якщо найманий працівник попередить роботодавця про хворобу, яка припала на час відпустки та надасть роботодавцю належним чином оформлений листок непрацездатності. Однак, якщо працівник захоче перенести невідгуляну частину відпустки на інший час, то він повинен написати відповідну заяву й узгодити це з роботодавцем, а роботодавець має видати про це відповідний наказ та ознайомити працівника з даним наказом.