МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА БЕЗОПЛАТНУ ПРИВАТИЗАЦІЮ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПО УКРАЇНСЬКІ (Ч.1/3)
Конституція України гарантує кожному громадянину України право на безоплатну приватизацію землі. Механізм реалізації цього права визначений в Земельному кодексі України, яким зокрема встановлюються як норми безоплатної приватизації земельної ділянки так і сама процедура реалізації.
Саму процедуру безоплатної приватизації земельної ділянки для громадян можна розділити на такі етапи:
- визначення земельної ділянки щодо якої громадянин має намір скористатись свої правом на безоплатну приватизацію;
- подання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, клопотання про безоплатне надання земельної ділянки у власність;
- отримання в органах виконавчої влади або органах місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- замовлення в землевпорядній організації розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
- затвердження органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність;
- державна реєстрація права власності на земельну ділянку.
Здавалося б, що нічого складного в процедурі приватизації земельної ділянки немає, однак як свідчить практика, в особи, зацікавленій в безоплатній приватизації земельної ділянки, можуть виникнути труднощі майже на кожному із етапів процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, в якому приймає участь суб’єкт владних повноважень, що зумовлюється надмірною бюрократією або неправомірними діяннями самих посадових осіб відповідних органів, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.
Так, отримати інформацію щодо вільної земельної ділянки, для подальшої її приватизації, зацікавлена особа може із публічної кадастрової карти України. Однак, відомості щодо земельних ділянок, що містяться в публічній кадастровій карті України, як правило не завжди бувають інформативними. У зв’язку з цим, громадяни, для отримання інформації про вільні земельні ділянки, вимушені звертатися із запитом до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, які як правило або відмовляють в наданні такої інформації, з посиланням на те що відповідний орган не є розпорядником такої інформації, або взагалі залишають такий запит без відповіді.
Однак, згідно практики Верховного Суду, саме органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, до повноважень яких входить передача земельної ділянки, згідно з їхньою компетенцією зобов`язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані для реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні. При цьому, інформація з зазначенням місця розташування земельних ділянок, які громадяни України можуть отримати у власність на безоплатній основі, не відноситься до інформації з обмеженим доступом, а тому може бути надана будь-якій особі на її запит.
