В Україні палить приблизно третина дорослого населення. Тому ринок тютюнової продукції є в значній мірі соціально вразливим.
Тютюновий ринок України простий і прозорий. На ньому представлені чотири категорії учасників: це виробники тютюнових виробів, оптові торговці, роздрібні торговці і споживачі. На українському ринку працюють шість виробників тютюнової продукції, причому четверо з них займають понад 80 % ринку. Це Вritish American Tobacco, Filip Morris, Japan Tobacco International та Imperial Tobacco. Ще дві компанії - це вітчизняні виробники, Львівська тютюнова фабрика і Дніпропетровська «Юнайтед Табако», які разом контролюють до 12 % ринку тютюну.
На українському ринку працює 112 оптових продавців, які мають видані державою ліцензії на оптову торгівлю тютюновою продукцією. Торгівля тютюновими виробами без оптової або роздрібної ліцензії неможлива через те, що система електронного податкового адміністрування просто не пропустить жодну подібну господарську операцію. Ліцензії не продаються в магазині, а, отже, суб'єкти ліцензування, їхні ресурси та господарська діяльність ретельно перевіряються і знаходяться під пильною увагою органів податкового контролю. Таким чином, випадкових і дуже сумнівних гравців на тютюновому ринку просто немає.
Чому ж тоді на цьому ринку вже котрий рік не вщухають пристрасті, а правоохоронці із небувалим завзяттям нишпорять у пошуках неіснуючих кримінальних правопорушень, змушуючи учасників ринку вживати потроєних заходів безпеки щодо свого бізнесу? А справа, як завжди, в грошах.
Багато хто чув про те, що на тютюновому ринку існує монополія. Як відомо, монополія - це завжди проблеми в сфері економічної конкуренції, це завжди ураження в правах інших учасників ринку, що призводить до неадекватного ціноутворення та збитків.
Що таке монополія
Національне законодавство, зокрема, Закон України «Про захист економічної конкуренції», визначає зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку як дії або бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, або ж до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливі за умови існування значної конкуренції на ринку. Таким чином, закон виділяє два негативних наслідки поведінки домінуючого суб'єкта:
- різні способи обмеження нормальної конкуренції;
- обмеження інтересів інших суб'єктів, яке закон знову-таки пов'язує з обмеженням конкуренції.
В законі міститься пряма заборона на подібну поведінку суб'єкта, що займає домінуюче становище на ринку, вона розцінюється як протиправна і тягне за собою застосування до порушника серйозних фінансових санкцій.
Існує у зв'язку з цим і певна практика Європейського суду, зокрема, у справі Hofmann - La Roche, в рамках якої Європейський суд сформулював поняття зловживання монопольним становищем на ринку, виділивши ряд критеріїв. Це, зокрема, така поведінка учасника ринку, яке впливає на структуру ринку, при цьому вона абсолютно не схожа на поведінку, що передбачає існування нормальної конкуренції на ринку товарів і послуг, а також перешкоджає збереженню нормального рівня конкуренції і зростання конкуренції на ринку.
Таким чином, комплексний аналіз правових норм і судової практики дозволяє зробити висновок про те, що домінуюче становище на ринку надає суб'єкту таку економічну владу, яка дозволяє йому протидіяти нормальної конкуренції на ринку і діяти, не беручи до уваги інтереси інших учасників ринку.
Коли ми говоримо про монополію на тютюновому ринку, ми маємо на увазі, що на українському ринку працює один з найбільших гравців – це компанія «Тедіс Україна», яка фактично є єдиним офіційним дистриб'ютором тютюнової продукції і охоплює понад 60 % оптового ринку тютюнової продукції.
Незважаючи на те, що держава нібито пильно стежить за ситуацією на тютюновому ринку і періодично притягує його учасників до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вона чомусь не бачить серйозних проблем в існуванні єдиного дистриб'ютора, виправдовуючись тим, що нібито така модель допомагає обмежити розміри контрабанди і вигідна для інших учасників ринку. Проблеми в цьому бачать всі інші учасники ринку, які як раз-таки знаходяться в дискримінаційному становищі, як з точки зору ціноутворення, так і з точки зору можливості задовольнити потреби своїх торгових мереж в потрібному обсязі і асортименті.
