У Трішки на ліктях каптан порвався.
Що довго думати? Він за голку взявся,
На чверть обрізав рукави і лікті заплатив.
Каптан знов майже як новий...
І. А. Крилов
Щоб простіше було розібратися у дні завтрашньому, спробуємо для початку поглянути на день поточний. На грудень 2020 року видатки бюджету були виконані на 90 млрд грн ($3,2 млрд). Тобто Міністерство фінансів частково не профінансувало ряд статей бюджету, а Казначейство частково не дало власникам розпоряджатися їх коштами.
9 грудня 2020 року Європейська комісія видала Україні кредит 600 млн євро (21 млрд грн) в рамках мікрофінансової допомоги у боротьбі з Covid-19, чим врятувала країну від бюджетного колапсу. З МВФ відносини України поки зайшли в глухий кут. Мінфін, щоб вирівняти ситуацію, став помітно підвищувати ставки на аукціонах облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), і в кінцевому підсумку банківська система України володіє більш як 52% ОВДП. Українські банки у 2020 році купили ОВДП на 174,3 млрд грн. Це, до речі, означає, що п’ята частина доходів бюджету сформована взятими в борг у банківської системи грошима.
Ми почали жити виключно в борг, насилу перепозичаючи під практично будь-який відсоток в одному місці, щоб повернути в іншому. Критична концентрація ОВДП в руках української банківської системи може призвести до краху банків, хоча надію на диво ніхто не відміняв. У разі труднощів з бюджетом уряд буде змушувати банки переводити кошти з одних ОВДП в інші, так що при проблемах ліквідності грошики взяти буде нізвідки.
Щоправда, ось дивний, незрозумілий момент. Ліквідність всієї банківської системи увесь 2020 рік була на досить високому рівні 150–170 млрд грн. І вона не змінювалася, незважаючи на масовий викуп ОВДП. Парадокс! А скринька відкривається дуже просто: якщо подивитися на обсяги рефінансування банківської системи з боку НБУ, стане зрозуміло, звідки у банків гроші на ОВДП. У 2020 році НБУ профінансував банки на 168 млрд грн. Для довідки, прихована емісія — це коли НБУ в обхід чинного законодавства фінансує уряд, що призводить до зростання грошової маси.
Варто також зауважити, що поточний обсяг залучених через ОВДП коштів приблизно дорівнює доходам бюджету України за рік, а сукупний державний борг перевищує $85 млрд (80% ВВП). Якщо до державного боргу додати інші, валовий зовнішній борг України на 2020 рік становив $123 млрд (116% ВВП), а ще у 2006 році він складав $54 млрд.
Бюджет 2021 року також у основному сформований на запозиченнях. $46 млрд планується витратити, $38 млрд отримати доходів. Відповідно, $8 млрд дефіцит — його б позичити. Та ще й доходи бюджету, як зазвичай, будуть частково сформовані з позик.
Якщо ми з вами розширимо горизонти до загальносвітового масштабу, то побачимо найбільш широкомасштабну за останні 50 років хвилю нарощування боргів у країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються. Ще однією складовою гнітючих темпів зростання світової економіки є уповільнення темпів зростання продуктивності, що спостерігається протягом останніх 10 років. І хоча інфляцію поки вдається тримати під контролем, не варто радіти цій новині всерйоз. Швидше за все, ми споглядаємо греблю, навантаження води на яку зростає рік від року. І якщо ця гребля раптом рвоне, мало не здасться.
На мить повернемося у 1929 рік, до початку Великої депресії в США. Вчені досі сперечаються про її причини, але без сумніву можна сказати, що капіталізм на той час перестав бути саморегулюючою системою. Фінансові спекуляції, що стали причиною так званих бульбашок на ринку акцій, і низька купівельна спроможність населення були наслідком змін, що відбуваються. Що було потім, знає кожен — голод, розруха, громадські роботи за юшку.
Яка ж купівельна спроможність населення України на день сьогоднішній? Що може витратити громадянин після сплати обов’язкових платежів — податків, комунальних, страховок, лікування, навчання? Ну, щодо витратити — це, звичайно, дуже персонально, враховуючи майже 70 млрд грн ($2,5 млрд) заборгованості населення за комунальні послуги. Ці гроші, до речі, люди не по кишенях розкладають, а купують на них товари першої необхідності. Так що ми маємо, крім вузького кола забезпечених осіб, практично нульову купівельну спроможність, за рахунок чого і знижується інфляція. В кінцевому підсумку, як і в США у 1929 році, це веде до перевиробництва товарів і послуг. І тут бізнесу або виходити на зовнішні ринки, що малореально для більшості, або банкрутство.
