При цьому, слід зауважити, що адміністративна відповідальність за певні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства про працю та про охорону праці, настає виключно за умови, що характер цих порушень та їх наслідки не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, тобто за відсутності в діях посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, ознак кримінального правопорушення.
Так, КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення таких адміністративних правопорушень, зокрема: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю; повторне протягом року вчинення порушення зазначеного вище, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства; повторне протягом року вчинення згаданого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, що зазначено нижче; порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві.
КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме: ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди; порушення чи невиконання колективного договору, угоди; ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод.
Адміністративні стягнення за вказані правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП.
Крім того, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, за порушення трудового законодавства несуть фінансову відповідальність (штраф) у випадках, передбачених КЗпП України.
Штрафи, як фінансові санкції, визначені КЗпП України накладаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за результатами перевірки Держпраці суб’єкта господарювання або роботодавця, у разі встановлення під час проведення такої перевірки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.
Також зазначені у КЗпП України фінансові санкції можуть накладатись керівниками виконавчих органів міських рад на підставі акта перевірки інспектора праці органу місцевого самоврядування.
Окрім того, слід звернути увагу на те, що окремі фінансові санкції, визначені КЗпП України, можуть накладатися Держпраці без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Козятник Людмила Григорівна
Юрист ЮК АМБЕР
Адвокат, магістр права
