Відповідно до ст. 10 Кодексу торгівельного мореплавства України, державний нагляд за торговельним мореплавством в Україні покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, що здійснює контроль за дотриманням законодавства про мореплавство і міжнародних договорів України щодо мореплавства, а також нагляд за станом морських шляхів і загальне керівництво державною реєстрацією морських суден, дипломуванням спеціалістів морського флоту, рятувальною службою та підприємством, що надає лоцманські послуги. Державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, державний контроль за функціонуванням системи моніторингу риболовних суден та її складових частин, а саме: дистанційний контроль риболовних суден, підготовку та сертифікацію їх екіпажу, технічний нагляд та нагляд за дотриманням вимог міжнародних договорів України щодо технічного стану суден рибної промисловості здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 за №1137 затверджено «Положення про Державну систему управління безпеки судноплавства», в якому визначені суб’єкти системи управління, основні завдання тощо.
Наказом Мінтрансзв’язку від 20.11.2003 за №904 затверджено Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті. Відповідно до п. 10.6 до контрольно-наглядових органів на МРТ відносяться:
- Морська адміністрація;
- служби капітана морського порту на чолі з капітанами морських портів;
- Регістр судноплавства України та інші класифікаційні товариства, визначені Кабінетом Міністрів України;
- Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків.
Виконання вимог безпеки є однім із основних обов’язків підприємств транспорту (ст. 12 Закону України «Про транспорт»). Склад морського та річкового транспорту визначені ст.ст. 24, 27 Закону України «Про транспорт».
У Кодексі торгівельного мореплавства України визначені функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства (ст. 75)
Загальні вимоги до транспортних засобів викладені у ст. 10 Закону України «Про транспорт». У статтях 22, 23 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачені вимоги щодо технічного нагляду за морськими суднами та умови допуску судна до плавання. Також статтями 26, 29 Закону України «Про транспорт» визначено органи, що здійснюють нагляд за технічним станом суден.
Поряд з цим, на теперішній час діє Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затверджене наказом Мінтрансзв’язку від 29.05.2006 за №516.
З одного боку, як на мене, цих нормативно-правових актів достатньо для того, щоб визначитись з колом суб’єктів на які покладено обов’язок безпеки судноплавства та встановлено коло суб’єктів владних повноважень, що зобов’язані виконувати функцію нагляду у цій сфері та сприяти ефективному і повному подоланню наслідків катастроф. З іншого, їх виявилось не достатньою для запобігання катастрофи, спричиненої аварією танкеру «Delfi» швидкому і ефективному подоланню її наслідків.
Аналізуючи вищеописаний приклад згадуються слова видатного реформатора прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Куан Ю: «Найбільше нам потрібні стабільність, визначеність і безпека, бо демократія не працює в умовах хаосу. Закони не діють, коли немає порядку!»
Дійсно, під шляхетними цілями побудувати демократичний лад законодавець перетворив систему органів державного контролю в незрозумілий хаос. Тому, і причиною, що криється в основі неефективної моделі управління є концентрація система нагляду у цій сфері на одній вертикалі влади і, як показує практика вона є не ефективною перш за все тому що при запропонованій моделі контролю руйнуються базові принципи теорії держави та права, а саме принцип «системи стримування та противаг», з’являється корупційні фактори, у тому числі для призначення повністю підконтрольних цій вертикалі чиновників, що не здатні ефективно виконувати свої функції. Відсутність сторонніх спостерігачів за повнотою та своєчасністю виконання функцій держави органами контролю (до 2014 року таким спостерігачем були органи прокуратури ) і призводить до катастрофічних наслідків.
Продовження частина 3
Адвокат ЮК «Амбер»
І. Деркач
