21.02.2020 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову по справі № 826/17123/18 якою кардинально змінив практику розгляду справ щодо оскарження рішень контролюючих органів про проведення перевірок, у разі якщо таке рішення, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням (прийнято податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки).
У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно з яким, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
На перший погляд така позиція суду є вкрай позитивною для платника податків, оскільки припиняє сталу практику судів щодо обмеження права особи на звернення до суду та, відповідно, усуває дискримінацію платників податків у праві на оскарження порушень, допущених контролюючими органами під час призначення і проведення перевірок.
Однак, це тільки на перший погляд, і всім відомий вислів "хотіли як краще, а вийшло як завжди" найкраще характеризує ухвалену Верховним Судом постанову, оскільки в ній суд також робить висновок, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. При цьому, слід зауважити, що жодних мотивів чи обґрунтувань підстав незастосування раніше сформульованих правових висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, чи відступу від них, згідно з якими, право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення і не ставиться у залежність від наслідків його реалізації, у цій постанові зазначено не було.
Таким чином, відтепер визнання протиправним рішення контролюючого органу про проведення перевірки не зможе бути підставою для визнання протиправними результатів такої перевірки (податкового повідомлення-рішення), не зважаючи на те, що всі докази які були покладені в основу прийнятого за результатами незаконної перевірки рішення, фактично стають недопустимим, оскільки одержані контролюючим органом з порушенням порядку, встановленого законом.
Яскравим прикладом негативних наслідків такої позиції є постанова Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 815/94/16, в якій суд касаційної інстанції посилаючись на постанову від 21.02.2020 зробив висновок, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, не є такими, що мають наслідком протиправність прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.
Однак, маю сподівання, що висловлена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 позиція не залишиться остаточною і останню крапку в цьому питанні поставить Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/9464/18.
Адвокат ЮК "АМБЕР"
Андрій Валенко
