Верховний Суд vs зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами

11.11.2020, 15:43
706
0

Дослідив зазначену проблему Назарій Гарасимчук, помічник адвоката, АО «Матвіїв і Партнери»
Дослідив зазначену проблему Назарій Гарасимчук, помічник адвоката, АО «Матвіїв і Партнери»

Інститут заборони зловживання процесуальними правами наявний у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах. Однак, при цьому у КПК України законодавець оминув закріплення такого. Достеменно невідомо, чим саме зумовлена вищевказана ситуація, втім, вважаю, що це однозначно не пов'язано із відсутністю зловживань учасниками кримінального провадження процесуальними правами на практиці, що, серед іншого, вбачається із понад однієї тисячі судових рішень у кримінальних справах у період із 15.12.2017 року, у яких зустрічається поняття «зловживання процесуальними правами».

За вищевказаної прогалини у законодавчому регулюванні, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (надалі - ККС ВС), виходячи зі завдань, які поставлені перед таким, як найвищим судом у системі судоустрою України, здійснює правосуддя з метою досягнення завдань, визначених ст. 2 КПК України. З огляду на наведене, вважаю актуальним та доцільним проаналізувати наявний підхід ККС ВС до виявлених випадків зловживання процесуальним правами у кримінальному провадженні.

У контексті викладеного вище, передусім зазначу правовий висновок ККС ВС, викладений в ухвалі від 30.05.2018 року у справі № 676/7346/15-к, у відповідності до якого суд констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.

Вищевказана правова позиція ККС ВС, із моєї точки зору, має фундаментальне значення, позаяк за відсутності закріплення у нормах позитивного права (КПК України) принципу заборони зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, суд фактично екстраполював дію такого, як загальноправового принципу (вочевидь, природного права), на кримінальне судочинство в Україні.

У продовження вищезазначеної теми варто зазначити, що станом на даний час у судових рішеннях ККС ВС відсутнє сформульоване визначення поняття «зловживання процесуальними правами», на відміну від цивільних (наприклад, ухвала КЦС ВС від 20.02.2020 року у справі № 438/350/17), господарських (зокрема, ухвала КГС ВС від 26.04.2019 року у справі № 911/1693/18) та адміністративних (до прикладу, постанова КАС ВС від 04.08.2020 року у справі № 183/6913/16) судів, що, з-поміж іншого, зумовлено відмінностями у законодавчому регулюванні відповідних процесуальних кодексів.

За вищенаведених умов частими є посилання та власні переклади, трактування ККС ВС практики ЄСПЛ, прикладом чого є ухвала від 17.09.2019 року у справі № 202/4467/14-к, у якій зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».

Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 року у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами. Водночас варто зазначити, що законодавець все ж здійснює послідовне закріплення процесуальних запобіжників від можливої недобросовісності та зловживання процесуальними правами учасників судового розгляду.

Здійснивши аналіз оприлюднених судових рішень, можемо констатувати, що ККС ВС виділяє різні за своєю суттю та змістом прояви зловживання процесуальними правами, які вбачаю за можливе поділити за ознакою закріплення у кримінальному процесуальному законі. У такому випадку до проявів зловживання процесуальними правами слід віднести:

- прямо закріплені у положеннях КПК України:

1. повторне заявлення відводу судді /ч. 4 ст. 81 КПК України/

(постанова ККС ВС від 06.11.2019 року у справі № 300/474/17);

2. необ'єктивно довготривале ознайомлення з матеріалами кримінального провадження /ч. 10 ст. 290 КПК України/

(постанова ККС ВС від 11.07.2018 року у справі № 396/3082/14);

3. обмеження підстав для оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості /ч. 4 ст. 394 КПК України/

(ухвала ККС ВС від 28.09.2020 року у справі № 308/2389/20);

- безпосередньо незакріплені у положеннях КПК України;

1. неявка учасників кримінального провадження на судові засідання

(постанова ККС ВС від 24.09.2020 року у справі № 755/10138/16-к);

2. неотримання повідомлень, що надсилалися на вказану особою адресу, та відсутність зацікавлення станом розгляду касаційної скарги

(ухвала ККС ВС від 30.05.2018 року у справі № 676/7346/15-к);

3. подання клопотання про залучення до участі перекладача на стадії судового розгляду, за попередньої відсутності такої потреби

(постанова ККС ВС від 19.02.2019 року у справі № 236/1798/16-к);

4. численні необґрунтовані клопотання про заміну призначених захисників

(постанова ККС ВС від 25.09.2019 року у справі № 234/11287/17);

5. висловлювання коментарів, які ображають честь і гідність суддів, критика, оцінка поглядів на обличчі, відведення очей, зітхань

(ухвала ККС ВС від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11);

6. посилання прокурора про незабезпечення судом проведення повного судового слідства

(ухвала ККС ВС від 27.03.2018 року у справі № 1118/6354/12).

Резюмуючи, на підставі аналізу положень КПК України, вважаю за доцільне дійти висновку, що у такому відсутнє закріплення заборони зловживання процесуальними правами, як самостійного принципу (загальної засади). При цьому із практики ККС ВС вбачається, що останнім поширено дію вищевказаного принципу, як загальноправового, на кримінальне судочинство, що свідчить про природно-правовий підхід суду до даного явища, що є значним кроком уперед та можливо у майбутньому являтиме собою підставу для подальшого закріплення інституту заборони зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами безпосередньо у положеннях КПК України, не обмежуючись поодинокими «нормами-винятками».

Назарій Гарасимчук,
помічник адвоката,
Адвокатське об'єднання «Матвіїв і Партнери»

Читайте також:

Перерозподіл спадщини: правовий висновок ВС

Як адвокату, партнеру чи юристу контролювати власну репутацію без зайвих витрат? З виходом оновлень LIGA360 користувачам доступна нова функція у вільному доступі. Поставте на моніторинг згадок в медіа два ваших бренди чи персони. Спробуйте LIGA360 вже сьогодні

Хочете бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на ЮРЛІГУ у соцмережах. Обирайте, що вам зручніше - Телеграм t.me/jurliga, Фейсбук https://www.facebook.com/jurliga/ або Твіттер https://twitter.com/jurligaua.

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту