Триває реформування повної загальної середньої освіти в Україні.
Відповідний Закон (проект № 0901) "Про повну загальну середню освіту", поданий ще Урядом В. Гройсмана, було прийнято в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками на ранковому засіданні Парламенту 16 січня 2020 року. За це рішення проголосувало 327 нардепів.
При підготовці законопроекту до другого читання надійшло 553 поправки, які було включено до порівняльної таблиці. Значну частину з них при доопрацюванні враховано (393 враховані повністю, частково та редакційно; 94 поправки відхилено).
Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів - усе це та інші новації передбачає новий Закон, зауважують у МОН.
У МОН роз'яснили основні положення Закону.
Основні новели Закону для учнів
Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність (тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією) також передбачена документом і гарантується учням.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об'єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону "Про освіту" та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).
Три адаптаційні цикли навчання - 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Ці періоди - найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов'язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.
Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:
- чіткі повноваження учнівського самоврядування;
- право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
- право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.
Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин і за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель - для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
- материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
- у 5 класі не менше 20 % річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
- зі старшої школи не менше 60 % річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Основні новели Закону для вчителів
Реальна педагогічна автономія вчителя у:
- створенні програм;
- розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
- підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.
Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов'язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Новий Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов'язки, яких набувають учителі у разі її успішного проходження.
Основні новели Закону для батьків
Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Документ передбачає обов'язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.
Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена - вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
Основні новели Закону для освітніх управлінців
Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов'язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.
Згідно з Законом "Про освіту" директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов'язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. У межах конкурсу директор обов'язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.
При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов'язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік - для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.
З повним текстом Закону після його підписання Президентом та офіційного опублікування можна буде ознайомитися в модулі "Законодавство" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, замовивши тестовий доступ.
