16 березня 2026 року відбувся онлайн-захід на тему: «Банкрутство без складних процедур? Два підходи до спрощення: що обере ринок». Співорганізаторами фахової дискусії виступили компанія LIGA ZAKON та Комітет АПУ з конкурсного права.
Головною темою обговорення стали два альтернативні законопроєкти (№ 15024 та урядовий № 15004), зареєстровані в лютому 2026 року. Документи пропонують різні підходи до спрощення процедур неплатоспроможності для суб'єктів мікро- та малого підприємництва з метою імплементації Директиви ЄС 2019/1023.
Ключові положення законодавчих ініціатив
Законопроєкт № 15024 передбачає комплексне оновлення процедур з урахуванням європейських стандартів. Урядовий проєкт № 15004 також спрямований на виконання міжнародних зобов'язань, проте пропонує інші механізми реалізації спрощеного провадження.
Основні напрями змін:
Запровадження спрощеного провадження для мікро- та малого бізнесу з визначеними критеріями доступу.
Скорочення процесуальних строків.
Перегляд функцій арбітражного керуючого у спрощених справах.
У проєкті № 15024 - встановлення пріоритету приватизації над банкрутством для державних підприємств.
Позиції учасників дискусії
Захід відкрила Анастасія Мішутіна, керівниця Департаменту розвитку корпоративних клієнтів LIGA ZAKON, підкресливши важливість спільної роботи експертного середовища над вдосконаленням законодавства.
Юліан Хорунжий, адвокат та один із розробників законопроєкту № 15024, повідомив, що документ орієнтований на виконання програми Ukraine Facility. Робоча група зупинилася на спрощенні процедур виключно для мікро- та малого бізнесу, оскільки за українськими критеріями середній бізнес є фактично великим. Ключовим моментом проєкту є вимога добросовісності боржника для допуску до спрощеної моделі.
Народний депутат Олексій Мовчан зауважив, що реформа є необхідною для прозорості української юрисдикції перед іноземними інвесторами. За його словами, пріоритетом має бути не лише показник повернення коштів, а й швидкість процедур.
Економічні та правові ризики
Сергій Донков, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції, наголосив, що дані ініціативи є соціально-економічними. Він зазначив, що для кризової економіки доцільнішою є прокредиторська модель, тому в спрощених процедурах важливо отримати згоду кредитора на списання заборгованості.
Суддя Північного апеляційного господарського суду Сергій Станік та суддя Верховного Суду Олег Васьковський висловили зауваження щодо процесуальних строків. Експерти зазначили:
1. Під визначені критерії мікро- та малого бізнесу може потрапити до 80 % усіх справ про банкрутство в Україні, що фактично змінює всю систему судочинства у цій сфері.
2. Встановлений строк у 180 днів є технічно складним для якісного розгляду справ, оптимальним періодом вважається один рік.
3. Необхідне чітке врегулювання майнових спорів, що виникають після відкриття спрощеного провадження.
Роль професійної спільноти
Представники Національної асоціації арбітражних керуючих України - Олександр Бондарчук, Артур Мегеря та Олена Волянська - висловилися щодо ризиків проведення банкрутства без участі арбітражного керуючого.
Експерти наголосили, що арбітражний керуючий є незалежним професійним посередником, який забезпечує баланс інтересів сторін. Відсутність цієї фігури призведе до покладання на суд невластивих йому функцій аудитора та слідчого, що може спровокувати зловживання з боку недобросовісних боржників.
Василь Гей, експерт Комітету НАБУ, надав перевагу законопроєкту № 15024 як більш опрацьованому. На його думку, урядовий проєкт № 15004 не містить реальних механізмів скорочення витрат та запобіжників проти умисного затягування процедур санації.
Тарас Шепель, голова третейського суду при ТППУ, додав, що банкрутство слід розглядати як інструмент врегулювання економічного конфлікту та можливість відновлення платоспроможності бізнесу, приділяючи більше уваги мировим угодам.
Висновки та перспективи
Експертне обговорення підтвердило, що реформування процедур банкрутства є критично важливим етапом інтеграції України до європейського правового простору. Проте запропоновані законопроєкти потребують подальшого доопрацювання з урахуванням практичних зауважень суддівського корпусу та фахової спільноти арбітражних керуючих.
Основним викликом залишається пошук балансу між максимальною швидкістю проведення процедур і захистом прав кредиторів. Подальша робота над законопроєктами № 15024 та № 15004 має бути спрямована на створення дієвих запобіжників проти зловживань недобросовісними боржниками та уточнення критеріїв доступу до спрощених моделей. Висловлені пропозиції стануть основою для формування консолідованої позиції експертів перед другим читанням у Верховній Раді, що дасть змогу створити ефективний інструмент відновлення платоспроможності українського бізнесу.
