11 грудня Адвокатське об'єднання Juscutum організувало прес-сніданок на тему: «Не обшуками єдиними. Як воєнний стан обмежує український бізнес». Адвокати Артем Афян (керуючий партнер), Дмитро Онученко (керівник Практики безпеки бізнесу) та Олександр Горобець (керівник проектів Практики безпеки бізнесу) розповіли про тенденції кримінального переслідування підприємців та поділились секретами поводження під час обшуку.
Але перед практичними порадами аудиторію вирішили занурити в атмосферу реального обшуку: запрошений бутафорний спецпідрозділ разом зі «слідчим» продемонстрував усім присутнім як силові органи поводяться з персоналом та керівниками під час слідчої дії. Найбільше дісталось тим, хто зголосився розділити офісні ролі. Хлопці в камуфляжі та зі зброєю увірвалися в приміщення, вимагаючи встати, та застосували фізичний примус до тих, хто не послухався. Під час оголошення слідчим ухвали суду про обшук у присутніх відібрали телефони та розвернули обличчям до стіни. Події розгортались за передбачуваним сценарієм - обстановка загострювалась з кожним зауваженням, виказаним слідчому. Тільки після демонстрації обшуку Артем Афян пояснив чому саме подібні дії правоохоронців називають тиском на бізнес. Залежно від спеціалізації компанії обшук може спричинити припинення господарської діяльності, а з введенням воєнного стану розширився перелік підстав для тиску. За словами адвоката, з 2005 року правоохоронні органи зрозуміли, що вилучення комп'ютерів може заблокувати бізнес і до 2013 році, застосовуючи захід, керувались підозрами щодо наявності дитячої порнографії. Вже з 2013 до 2014 року застосовувалась стаття про фінансування тероризму, а введення воєнного стану повернуло цю тенденцію.
А. Афян пояснив, що в умовах, коли слідчий не несе відповідальності, зазначаючи в клопотанні про обшук про наявність лише підстав вважати, що відбувається певний злочин, діяльність підприємств легко блокується вилученням телефонів та комп'ютерів. Повернути майно можна лише через суд і це займає тижні. Серед сьогоднішніх трендів А. Афян назвав посилення фіскального тиску, перевірку на дотримання формальних правил щодо працевлаштування, «переслідуваня» за зв'язок з Росією і Донецькою та Луганською областями. Контрагенти звідти можуть спровокувати підозри у фінансуванні тероризму, а апелювати до презумпції невинуватості можна буде лише в суді. Адвокат зазначив, що для підозри буває достатньо відповісти на дзвінок з незнайомого номеру і прослухати фразу «дякую за гроші». Подібне використовують як засіб конкурентної боротьби.
Обшукам притаманна сезонність: наприклад, аграріїв обшукують восени, ІТ-компанії - наприкінці весни і влітку, - зазначив адвокат Дмитро Онученко. Він додав, що з 2017 року рішення про дозвіл на обшук стають все менш мотивованими, нерідко суди дозволяють вилучати будь-що. Вже 2018 рік видається несистемним - «до кого змогли прийти, до того й прийшли». Тому бізнес-середовище живе в очікування обшуків: візит правоохоронців може обумовити оприлюднення цифр з оборотом (наприклад, в офісі одного з кешбек-сервісів провели обшук після запуску реклами про суми повернених коштів). Варто враховувати, що, наприклад, НАБУ може перевіряти всіх, хто має теоретичне відношення до матеріалів, над якими працюють в агентстві.
У кожного сегменту підприємництва свій біль: в ІТ-сфері це люди, в агросекторі - товар, для промисловості найважливіше - це оборот коштів. Хоча саме промисловцям та енергетикам не варто боятися обшуків. Але всім слід пам'ятати, що недоторканних в бізнесі немає (якщо когось не чіпають зараз, до нього можуть прийти в наступному періоді). Д. Онученко додав, що передбачити обшук неможливо: існує багато уповноважених органів, і потрапити можна в поле зору кожного з них. Оскільки ухвала про обшук оскарженню не підлягає, єдиним ефективним методом є оскарження незаконних дій до суду вже постфактум. Якщо до вас прийшли з обшуком, перш за все ви маєте зберегти робочу атмосферу, - радить адвокат. «Персонал має пам'ятати, що прийшли до його роботодавця, а не особисто до нього, тому перешкоджати законним діям не варто», - завершив Д. Онученко.
Перелік практичних порад продовжив Олександр Горобець, який передусім у будь-якому випадку порадив отримати ухвалу суду про обшук. Усі скарги та зауваження слід вносити до протоколу обшуку. Також варто пам'ятати, що телефони відбирають в першу чергу, тому в групових чатах не можна роками зберігати службову інформацію. У будь-якому випадку телефони мають бути заблоковані і відкриватися або введенням коду або відбитком пальця. Не слід недооцінювати психологічний тиск і розблоковувати телефон на прохання силовиків: тримайте апарат якнайближче до тіла, адже проведення особистого огляду є окремою слідчою дією, яка оформлюється окремою постановою, яку рідко виносять. Також адвокат пояснив, що можна не відповідати на особисті питання та не надавати пояснень. Право відмовитись від надання пояснень гарантовано статтею 63 Конституції, а стаття 18 КПК гарантує ваше право мовчати через можливість використати проти вас сказане вами про роботодавця. Саме тому не варто піддаватися посиланням на відповідальність свідка за відмову від дачі показань - адже в нього окремий процесуальний статус.
Повертаючись до воєнного стану - в таких умовах особливу увагу приділяють працівникам, зареєстрованим в ОРДЛО та громадянам РФ. Також варто враховувати що умови воєнного стану є обтяжуючою обставиною злочину.
За даними О. Горобця, протягом місяця у Києві було ухвалено 18 рішень про обшук в економічних злочинах. «Вберегтися від обшуку неможливо: у слідчого є законні повноваження та право застосовувати силу», - запевнив адвокат. Тому запобігти важким втратам та нівелювати ризики для бізнесу можна лише підготувавшись до активного захисту своїх прав.
Марина Ясинська
