Історія людства поповнилась черговою жахливою трагедією. Орієнтовно о 16.20 на висоті 10 100 метрів над Донбасом, ймовірно ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук – 5М», збито пасажирський авіалайнер «Малазійських авіаліній» Боінг – 777. За попередніми даними, загинуло 295 цивільних осіб з 10 країн світу, - Австралії, Бельгії, Великої Британії, Індонезії, Канади, Малайзії, Нідерландів, Німеччини, США та Філліпін.
Випадок для сучасної цивілізації безпрецедентний. Адже йдеться про терористичний акт, скоєний зі зброї однієї держави, яка була задіяна на території іншої, і в результаті загибла велика кількість цивільних громадян третіх країн з чотирьох континентів – Європи, Америки, Австралії та Азії. При цьому варто наголосити, що трапилося це наступного дня після запровадження Сполученими Штатами та Євросоюзом чергового пакету економічних санкцій проти Російської Федерації. Виклик всій міжнародній спільноті, кинутий Володимиром Путіним, очевидний.
На питання чому так сталося і які наслідки очікують Україну, Росію, Європу та світ в цілому спробуємо відповісти в цьому матеріалі.
Хочеш миру, готуйся до війни
Протягом листопада – лютого в Україні відбулася Революція гідності. Переможці були сповнені рішучості здійснювати системні реформи в країні, повернути її в Європу, будувати якісно нову демократичну систему управління. Проте, як з’ясувалося в перші ж дні після перемоги революції, в Москві мали іншу думку. Там вирішили скористатися тимчасовою слабкістю уряду України і анексувати Крим та загарбати по можливості побільше територій.
Протистояти анексії півострова українці реально виявилися не готовими. Але й реалізувати повною мірою задумані Кремлем плани не дали.
А що ж міжнародна спільнота? Заяви із занепокоєнням, заклики до миру, обіцянки підтримати фінансово і матеріально лунали. Проте консенсусу в питанні необхідності надання дієвої допомоги Україні досягти не вдалося.
Російські ж стратеги використовували тактику «прививок». З кожним тижнем міжнародна спільнота тестувалася на реакцію у відповідь на ті чи інші дії. Спочатку на територію України засилалися найманці і диверсанти, потім завозилася стрілецька зброя, важка військова техніка, включно з танками і БТРами, пізніше дійшло до «Градів» і обстрілів вже зі своєї території з різних видів озброєння. Нарешті останнім кроком було введення в дію зенітно-ракетних комплексів «Бук».
Кожна стадія ескалації поступово змінювала ставлення лідерів США, ЄС та інших країн до подій в Україні. Незважаючи на російську пропаганду, все менше вживалося напівмирної термінології типу «ополчення», «громадянська війна» тощо Проте до спільного розуміння того, що Росія розв’язала війну не лише проти України, а й проти всього цивілізованого світу, так і не дійшло. Реальних дієвих кроків, спрямованих на те, щоб зупинити Путіна Україна так і не дочекалась.
З історії світової авіації
Практично кожен рік, з початку використання авіації для перевезення пасажирів з тих чи інших причин відбуваються авіакатастрофи. Проте випадків ураження ракетами чи підриву вибухівкою літаків, які перебувають в повітрі, одиниці.
Найбільш резонансними до цього часу вважалися три: ураження 1 вересня 1983 року ракетою, запущеною з радянського Су-15, південнокорейського літка Боінг-747, в результаті чого загинуло 269 цивільних осіб; вибух 21 грудня 1988 року літака компанії «Пан Амерікан» Боінг-747 над територією села Локкербі в Шотландії, в результаті якого загинуло 270 цивільних та ураження 4 жовтня 2001 року над Чорним морем українською ракетою літака Ту-154 М авіакомпанії «Сибір» з 66 пасажирами та 12 членами екіпажу на борту. Крім того, окреме місце в довгому списку авіаційних пригод займає теракт 11 вересня 2001 року, в результаті якого загинуло понад 3 тис. людей у Нью-Йорку.
Наслідки цих катастроф були різними.
Радянський режим не визнав своєї вини за знищення корейського літака, досі сім’ї жодного загиблого не отримали компенсації. Проте й так напруженим відносинам між тодішнім СРСР та США тим інцидентом було нанесено непоправної шкоди. Велика кількість дослідників вважають, що великою мірою ті події прискорили розпад Радянського Союзу.
Локкербську справу ретельно розслідували і у 1991 році пред’явили звинувачення керівникам лівійських спец.служб в організації теракту. Проти Лівії було запроваджено всеохоплюючі санкції, які нанесли непоправної шкоди економіці цієї країни. В результаті Муаммар Каддафі, на вимогу США, у 1999 році видав двох організаторів теракту суду Шотландії, а у 2003 році виплатив по 10 млн.дол. компенсації сім’ї кожного загиблого взамін зняття санкцій.
Для врегулювання наслідків катастрофи 4 жовтня 2001 р. над Чорним морем Уряд України погодився укласти відповідні угоди про врегулювання її наслідків з Державою Ізраїль та Російською Федерацією. При цьому було домовлено про виплати ex gtatia допомоги сім’ям загиблих у розмірі 200 тис.дол. кожній. Україна не визнала своєї вини за цей інцидент, а уряди Ізраїлю і Росії взяли на себе зобов’язання врегульовувати будь-які додаткові претензії з боку постраждалих.
Теракт 11 вересня 2001 року призвів до зміни ставлення керівництва США до рівня терористичних загроз. Було ухвалено Патріотичний акт, посилено заходи безпеки і вжито неймовірних зусиль для знищення терористичної організації Аль-Каїда. Її ватажка Усаму Бін Ладена було вбито в Пакистані спецпідрозділом армії США 1 травня 2011 року.
У переважній більшості інших випадків рано чи пізно уряди держав, громадянство яких мали загиблі, досягали врегулювання шляхом укладення відповідних двосторонніх угод з державами, які були причетними до подібних авіаційних трагедій. При цьому дотримувалося два ключових принципи, - держава винуватець не визнає вину, користуючись своїм суверенітетом, а сім’ї постраждалих отримують справедливу компенсацію – виплати ex gratia.
Чого чекати після теракту над Донбасом?
В результаті знищення малайзійського літака над містом Торез в Європі та світі відбудуться тектанічні зсуви у сприйнятті російсько-української війни.
По-перше, - Росія зі спонсора тероризму поступово перетворилася на державу-терориста. Цілком очевидно, що міжнародна спільнота зробить висновки з цієї ситуації. Вседозволеності, яку демонстрував останнім часом Путін, більше ніхто терпіти не буде. Всеохоплюючі санкції будуть запроваджені вже ближчими днями, Росія опиниться в повній ізоляції і спілкуватиметься виключно з такими країнами як КНДР, Сірія та з деякими кровавими африканськими режимами.
По-друге, - Україна відтепер отримуватиме повномасштабну допомогу, в тому числі ймовірно і військову, від багатьох країн партнерів, адже весь світ нарешті зрозумів, що на Донбасі Україна не лише себе захищає. Мова йде про майбутнє всієї Європи і світу.
По-третє, - теракт, який мав місце над Донбасом, буде всебічно розслідуваний, в тому числі за участю фахівців ICAO, Нідерландів, США та ЄС і винні будуть встановлені. На даний момент є достатньо доказів того, що літак був збитий саме з ракетно-зенітного комплексу «Бук», завезеного з Росії, ймовірно військовослужбовцями російської армії.
Й останнє. Росія під керівництвом Путіна стала не прогнозованою державою агресором, яка порушує основоположні норми міжнародного права, знищує систему міжнародної безпеки, несе загрозу існуванню всього людства. Все це дає підстави прогнозувати, що міжнародна спільнота буде єдиною у протистоянні загрозам міжнародному миру та безпеці, які спричинені діями цієї країни. Найбільш вірогідний сценарій – це створення спеціального міжнародного трибуналу по Росії в Гаазі по прикладу, як це мало місце у випадках з Югославією, Руандою тощо. Рано чи пізно росіяни оберуть інших керівників своєї країни і видадуть міжнародному правосуддю осіб, винних у перетворенні Росії в державу-терориста, сотні і тисячі смертей невинних цивільних громадян та порушення основоположних норм міжнародного права.
Вадим Трюхан, колишній дипломат, член делегації України на переговорах з Росією і державою Ізраїль щодо врегулювання наслідків, які виникли у зв’язку з катастрофою 4 жовтня 2001 року літака Ту-154 компанії «Сибір» над Чорним морем, експерт з міжнародного та європейського права
