Пані Клавдіє, які зміни відбулися у сфері КСВ на ринку юридичних послуг протягом останніх років? Які нові напрями та форми реалізації КСВ з'явились?
- Головна зміна - те, що юрбізнес почав звертати увагу не на нібито модну сферу КСВ, а на реальні проблеми, які їх оточують. Компанії почали долучатися до боротьби із глобальними викликами, використовуючи власні корпоративні ресурси, досвід і навички своїх співробітників, навчилися задля результату залучати до процесу різні групи стейкхолдерів, будувати ефективні діалоги з ними, проводити проекти з корпоративного волонтерства. Зазначу лише декілька проектів, що торік брали участь у PRO BONO AWARDS: проект компанії «Правовий Альянс» щодо захисту озера Тельбін від незаконної забудови; спільний проект «Астерс» та Асоціації правників України «Підтримаємо юридичні клініки разом», проект «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери» зі створення всеукраїнського громадського «Центру захисту прав іноземних інвесторів» і книги «10 практичних порад іноземному інвестору».
Український юрбізнес нарешті навчився відрізняти КСВ від філантропії та благодійності. У чистому вигляді pro bono як надання безоплатної правової допомоги - це класно, але недостатньо задля сталого розвитку компанії.
На українському юридичному ринку з'являється все більше молодих лідерів, які прийшли з «новою картинкою світу» і своїми відповідальним ставленням, діями, проектами показують чудовий приклад навіть тим, які вважають себе асами в юрбізнесі. Ще зарано говорити про
відповідальне лідерство на українському ринку, оскільки корупційна тінь вирішення судових спорів усе ще нависає над деякими українськими юркомпаніями, проте започаткування певних позитивних змін уже відчутне.
У яких напрямах КСВ українські юридичні компанії працюють найактивніше?
- Наприкінці 2012 року ЮРЛІГА спільно з Центром «Розвиток КСВ в Україні» провела оцінювання інформації про діяльність КСВ, що юрфірми публікують на власних веб-сторінках. Було досліджено веб-сторінки 65 юркомпаній, які на 1 серпня 2012 року потрапили у ключові міжнародні рейтинги: Legal 500, Chambers Europe, PLC Which Lawyer та IFLR 1000. Згідно з результатами оцінювання, 46 % (19) компаній надають інформацію в сфері відносин з громадою. Як правило, це надання послуг pro bono соціально незахищеним верствам населення, участь у розробці нових нормативно-правових актів України, реалізація програм стажування студентів юридичних факультетів; підтримка проведення форумів, студентських правових олімпіад, запровадження стипендіальних фондів тощо.
Компанії також надають інформацію про реалізацію благодійних проектів, спрямованих на підтримку мистецтва та охорону дитинства (допомога дитячим будинкам та центрам реабілітації інвалідів). 22 % (9) компаній надають інформацію у сфері трудових відносин. Як правило, компанії на своїх сайтах зазначають, що вони забезпечують гідний рівень заробітної плати та умов праці, можливості професійного та кар'єрного зростання і забезпечення балансу між роботою та родиною.
Лише дві компанії на той час повідомили про свої зусилля у зменшенні негативного впливу на навколишнє середовище: впровадженні елементів «Зеленого офісу» - «Правовий Альянс» та «Павленко і Побережнюк».
Найменше юридичні компанії розкривають питання своєї політики:
- у сфері етики та прав людини. Тільки компанія AstapovLawyers зазначила, що має Кодекс етичної поведінки, проте на сайті він не розміщений. Ще десять компаній мають розділи, в яких розкриваються питання цінностей і філософії компанії;
- у відносинах з постачальниками. Тільки одна компанія - «Авеллум Партнерс» - зазначила, що вона приєдналася до ініціативи з етичного ведення бізнесу, підписавши Декларацію з відповідального бізнес-партнерства;
- діалогу із стейкхолдерами. Тільки одна компанія - Sayenko Kharenko - зазначила, що веде постійний діалог зі своїми клієнтами.
Варто зазначити, що жодна компанія не надала інформації щодо своєї антикорупційної політики та менеджменту КСВ.
Якою мірою відрізняється організація проектів КСВ в Україні та за кордоном?
- Здебільшого специфіка КСВ-проектів обумовлена цінностями, продиктованими геолокацією юридичної компанії. Проте є певні стандарти для юридичного бізнесу в галузі надання безоплатної правової допомоги. Так, наприклад, ABA - Американська асоціація юристів - вимагає від своїх членів витрачати не менш ніж 50 годин щороку на діяльність pro bono. IBA - Міжнародна асоціація юристів - навіть розробила Декларацію pro bono і закликає всіх юристів, юрфірми та асоціації надавати безоплатну правову допомогу тим, хто цього потребує, цим самим роблячи свій внесок у досягнення рівного доступу до правосуддя для всіх верств населення. Великі міжнародні юркомпанії мають власні стратегії сталого розвитку, щорічно готують нефінансові звіти згідно із GRI та іншими міжнародними стандартами звітності, мають відповідального партнера, який курує КСВ-діяльність в усіх офісах, а деякі навіть мають окремий твітер-акаунт з КСВ.
Сьогодні в Україні ми спостерігаємо певні зміни на державному рівні у наданні безоплатної правової допомоги. Приємно те, що і юрбізнес, і приватні юристи в Україні не залишаються осторонь. Тут варто згадати проект USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності в Україні «Правова країна», який недавно утворив Всеукраїнську коаліцію з надання правової допомоги, що на сьогодні об'єднує вже 118 громадських організацій і 14 юридичних клінік, які допомагають людям дізнатися більше про свої права і про те, як їх захистити.
Як відомо, ЮРЛІГА стала організатором нагородження першої в Україні премії Pro Bono Awards-2012. Якою була мета проведення такого заходу?
- Ключова мета премії - розвивати ринок юридичних послуг, роблячи його прозорим і сталим, сприяти розвитку КСВ в юрбізнесі. У кожної з трьох номінацій премії також своя мета:
- «Найкращий кейс юридичної фірми з КСВ» - розширювати можливості розвитку бізнесу та сприяти інноваційним рішенням компанії в стратегічному та глобальному контекстах;
- «Найпрозоріший сайт юридичної фірми» - заохочувати компанії до підготовки нефінансових звітів застандартами Глобальної ініціативи зі звітності, Глобального договору ООН тощо, вести відкритий і прозорий діалог в інтернет-просторі зі стейкхолдерами;
- «Найбільш відповідальний лідер юрбізнесу» - заохочувати партнерів юркомпаній до правового лідерства, впливу на сталий розвиток ринку юридичних послуг, на боротьбу з глобальними викликами, становлення правової держави в Україні, боротьбу з корупцією, дотримання етичних стандартів ведення бізнесу тощо.
Номінації премії були обрані організатором з первинної метою - дослідити стан КСВ на юридичному ринку України, виявити лідерів галузі та спонукати інших учасників ринку до перегляду своїх бізнес-стратегій. Вважаю, що первинної мети в перший рік проведення премії ми досягли, тому цього року номінації будуть дещо змінені.
За якими критеріями здійснювався відбір претендентів на премію?
- Pro Bono Awards проводиться в рамках Національного конкурсу бізнес-кейсів з КСВ. Цього року проходитиме ювілейний п'ятий конкурс, урочисте відкриття якого відбудеться 20 червня у Львові. Щороку конкурс проводиться для всіх індустрій без винятку і оцінюється незалежними і всесвітньо визнаними експертами в галузі КСВ з Франції, Нідерландів, Бельгії, Туреччини, Болгарії, Ізраїлю та Канади. До минулого року юридичний бізнес жодного разу не був представлений на конкурсі. Участь у премії безкоштовна, і будь-яка юридична компанія або керівник юридичної фірми могли позмагатися за обрану номінацію. Так, для участі у номінації «Найкращий кейс з КСВ» було зареєстровано близько 20 компаній, проте самі кейси підготували лише 11. Для юркомпаній це взагалі прецедент бути оціненим міжнародним журі нарівні з іншими бізнес-галузями, а урочисте нагородження в аудиторії топ-менеджменту провідних іноземних і вітчизняних компаній додає більше цінності отриманій нагороді, підіймаючи статус юрбізнесу в очах потенційних клієнтів.
Источник: «Украинский юрист»
Читайте также: «Стартует Pro Bono Awards 2013 в рамках V юбилейного Конкурса бизнес-кейсов по КСО»
