Пане Роман, раніше Ви викладали, тепер - успішний копоративний юрист, отож зміна діяльності для Вас не є чимось надзвичайним. Чи не плануєте в подальшому піти, наприклад, у юридичний бізнес?
- Вважаю, що усі перелічені Вами види діяльності не є взаємовиключними, а тому можуть поєднуватися. Доказом цього є створення нещодавно на базі нашого юридичного департаменту, який вже давно став своєрідною «домашньою» юридичною фірмою, великого різногалузевого холдингу, адвокатського об'єднання «LawWhales».
Насправді ж, якщо говорити про вибір між професією зовнішнього юриста (консультанта, адвоката) та внутрішнього юриста (in-house радника), то попри безліч дискусій навколо цього питання, особа, перед якою стоїть такий вибір, повинна відповісти собі на два питання. Перше питання - професійне. Полягає воно у різниці способу мислення та відповідальності зовнішнього та внутрішнього юридичного радника. Адже внутрішній юрист, крім наявності відповідної компентності, це, насамперед, управитель ризиками та постановник задач. Дана особа повинна глибинно розуміти речі, що відбуваються у компанії, та адекватно задовольняти потреби компанії в правовому управлінні цими речами. Незалежно від того, є у такого in-house радника великий штат внутрішніх юристів чи ж він віддає значний об'єм робіт на аутсорсинг, саме ця особа (а не її підлеглі чи зовнішні радники) несе повну відповідальність перед компанією за усі ризики та негативи, що настали внаслідок юридичної помилки чи прорахунку. Якщо ж взяти зовнішнього радника, то він, як правило, виконує певний чітко визначений обсяг робіт (замовлення) для компанії. З одного боку, він завжди володіє меншим (ніж його колега - внутрішній юрист) обсягом інформації як щодо компанії, так і щодо бізнесу, в якому вона працює. З другого боку, він повинен бути потрібним внутрішньому юристу, тобто володіти тими знаннями та навиками, яких у in-house радника з тих чи інших причин немає, а отже створювати додану вартість. Що ж до відповідальності, то беручи до уваги вищезазначене, зовнішній радник завжди обмежує свою відповідальність тими припущеннями, від яких він відштовхується, надаючи певну послугу чи консультацію. Інколи ці припущення можуть бути помилковими і призвести до негативних наслідків, але це вже сфера відповідальності внутрішнього юриста, який неправильно поставив задачу або ж невчасно чи непрофесійно проконтролював її виконання.
Відтак в професійному аспекті тут нема чогось кращого чи гіршого. Просто внутрішній юрист це як сімейний лікар, який управляє здоров'ям сім'ї. Він також має свою спеціалізацію. А зовнішній юрист, це як нанятий сімейним лікарем для потреб сім'ї фахівець у певній галузі медицини (наприклад, кардіології), від якого вимагається надати чітко визначену послугу (наприклад, прооперувати серце).
«Зовнішніх юристів ми обираємо лише тоді, коли питання потребує знань права іншої юрисдикції. Так, з питань англійського права, ми, як правило, користуємося послугами Clifford Chance або White&Case» |
Друге питання - фінансове. І зводиться воно, насправді, не до розмірів винагород, а до того, як ви хочете цю винагороду отримувати. Ви можете працювати на самого себе, а можете залежати від особи, яка вас найняла. Вибирати вам. Ви можете працювати топ-менеджером у великій компанії, а можете, маючи відповідні навики, відкрити власний бізнес. Цей бізнес може бути і невеликим, і доходи він може приносити вам менші (або ж, навпаки, - більші), але ви будете отримувати задоволення від того, що працюєте на себе, а не на когось та управляєте своїм бізнесом, а не чужим. Врешті-решт існують приклади й поєднання таких речей.
Підсумовуючи, мушу сказати, що правильний вибір можна зробити лише попрацювавши тривалий час та зробивши для себе певні висновки та виставивши для себе життєві пріорітети. Яскравим у данному випадку є твердження одного мого коллеги з азійського інвестиційного фонду, який вже тринадцять років працює там на посаді головного in-house радника, перейшовши на цю позицію з провідної (magic circle) міжнародної юридичної фірми. Він зазначив, що наймаючи зовнішніх радників по усьому світу, саме він (а не вони) управляє юридичними ризиками своєї інвестиційної компанії, саме він несе за це відповідальність і саме в цьому полягає те неймовірне інтелектуальне задоволення, через яке він би нізащо не повернувся у юридичний бізнес.
З 2009 року окрім посади директора юридичного департаменту Ви також являєтесь членом правління компанії. Яким чином вдається поєднувати ці обов'язки та чи залишається час на практику?
- Як я зауважив, внутрішній юрист - це завжди менеджер компанії, який виконує ті чи інші управлінські функції. Чим вищою є посада внутрішнього юриста, тим більшим є «набір» його управлінських функцій. Сама ж назва посади - головний юридичний радник, радник з правових питань, директор юридичного департаменту, начальник юридичного відділу, член Правління чи Наглядової ради - в данному випадку значення не має. Важливим є саме «набір» управлінських функцій та можливість керівника юридичної служби впливати на рішення, що приймаються у компанії. Безвідносно до того, чи такі рішення оформляються протоколом коллективного органу управління чи звичайним внутрішнім письмовим документом якоїсь наради чи чиїмось одноособовим рішенням. Єдиною класичною управлінською умовою, при цьому слід зазначити необхідність та неодмінність підпорядкування CLO (chief legal officer) компанії чи холдингу виключно «першій» управлінській особі.
Які завдання стоять перед юрдепартаментом компанії та які питання мають особливу важливість?
- Основним нашим завданням є забезпечення максимально ефективного з точки зору правових ризиків управління компанією. Це означає, що ми, насамперед, повинні виявляти та попереджати виникнення будь-яких правових ризиків. У випадку ж їх настання, ми повинні максимально ефективно їх усувати. Але це не означає, що ми повинні ветувати кожен новий бізнес-проект через те, що він породжує ті чи інші ризики для компанії. Ми повинні виявляти ризики, озвучувати їх керівництву та акціонерам, аналізувати їх небезпеку та можливість настання, запропонувавши оптимальні варіанти мінімізації чи усунення таких ризиків. Іншими словами - перед нами стоїть одне просте завдання: у сфері управління правовими ризиками компанії все повинно бути «залізобетонним». І навіть якщо компанія, беручи до уваги вітчизняні реалії, свідомо ризикує, ми повинні мати наперед прописані «рецепти» як такими ризиками керувати, як їх мінімізовувати та як усувати їх потенційні негативні наслідки.
«Удосконалення потребує законодавство у сфері державних закупівель, положення якого не завжди враховують специфіку ринку нафтопродуктів та механізм ціноутворення на ньому» |
З огляду на це, я би не став виокремлювати якісь більш важливі чи менш важливі питання у сфері правового обслуговування нашої компанії. Адже усі ці питання з точки зору ризиків є важливими. Звичайно, що для компанії акціонерна угода в рамках мільйонного проекту є у певній мірі важливішою ніж договір поставки обладнання на АЗС. Але для юристів дані документи повинні бути однаково важливими і бути опрацьованими на однаково високому рівні. Аналогічне порівняння можна зробити між мільйонним податковим спором та трудовим спором чи між покупкою мережі АЗС та дрібною реєстраційною дією. Для юриста в компанії немає неважливих речей. Усі питання, за які відповідає юридична служба, є важливими і усі питання повинні вирішуватися на однаково високому професійному рівні.
Яким чином побудована робота юридичного департаменту ПАТ «Концерн Галнафтогаз»?
- Робота департаменту, як і адвокатського об'єднання, побудована за функціональним розподілом та за принципом спеціалізації юристів. У нас є чотири спеціалізованих підрозділи :
- договірно-правовий (в основному це - договірна та консультаційна робота, правовий супровід бізнес-проектів, стркутурування внутрішніх бізнес-процесів);
- корпоративно-правовий (займається усіма питаннями корпоративного, акціонерного та конкуренційного права нашої групи підприємств);
- майново-земельний (забезпечує розвиток компанії та правовий супровід наших об'єктів нерухомості та землі, займається угодами M&A);
- судово-правоохоронний (окрім судових справ, займається податковими спорами, банкрутствами наших боржників, виконавчими провадженнями, взаємодією з правоохоронними, контролюючими органами).
Кожен з цих підрозділів очолює відповідний керівник і цього достатньо аби самостійно вирішувати усі питання українського права та юрисдикції.
Скільки юристів у Вас в штаті та які принципи роботи юрдепартаменту?
- В центральному офісі компанії працює 15 юристів. Ще 6 юристів працює в регіонах. Попри вже згаданий принцип спеціалізації, ми прагнемо, щоб кожен юрист мав загальні навики і в інших сферах права. Саме тому, перш ніж обрати свою «остаточну спеціалізацію» юристи, як правило, мають можливість попрацювати і в інших підрозділах. Окрім того, регіональні юристи мають можливість попрацювати в головному офісі компанії, як зрештою, і практично усі працівники центрального офісу пройшли відповідне «стажування» в регіонах.
|
Роман Сивий |
Враховуючи територіальну розгалуженість компанії, яким чином Ви забезпечуєте правову підтримку підроздів на місцях?
- Бізнес-діяльність компанії здійснюється на території всієї країни, в кожній її адміністративно-територіальній одиниці, а отже таким є географічний масштаб і нашої діяльності. Усю територію Західної України та частково Центральної ми «закриваємо» силами центрального офісу, який розташований у Львові. Окрім того, в нас присутні юристи в Києві, на Сході - в Харкові й Донецьку, та на Півдні - в Кіровограді й Одесі. Як правило, регіональні юристи самостійно обслуговують поточні питання діяльності компанії у відповідному регіоні. Проектні ж завдання (як-от судова справа, угода M&A тощо) супроводжуються регіональними юристами спільно з відповідним профільним підрозділом юридичного департаменту центрального офісу.
Антимонопольний комітет України постійно нагадує про важливість ринку нафтопродуктів, а також про необхідність контролю за ним. Як складаютсья Ваші відносини з регулятором, чи не виникає конфліктів?
- Взаємодія з Антимонопольним комітетом України завжди базувалась і сподіваюсь базуватиметься на принципах транспарентності, відкритості та конструктивного діалогу. Наша компанія є єдиною компанією на даному ринку, яка вже 7 років публікує свою фінансову звітність, підтверджену провідними міжнародними аудиторськими компаніями. Ми розуміємо соціальну важливість ринку, на якому працюємо, а тому дотримуємось у своїй діяльності чітких правил прозорої конкуренції. Комітет, зі свого боку, розуміє, що бізнес, у якому ми працюємо, є висококонкурентним, де боротьба між конкурентами не припиняється ні вдень, ні вночі. Відтак, він намагається усіма засобами зберегти високий рівень конкуренції на цьому ринку, насамперед, шляхом надання відповідних рекомендацій, а також покарань його недобросовісних учасників. Ми ж, зі свого боку, усвідомлюємо, що лише добросовісна конкуренція несе процвітання як споживачам, так і бізнесу. А відтак, надаємо максимальне сприяння Комітету у дослідженні та моніторингу цього ринку.
Так, зокрема, вкінці минулого року за нашою ініціативою оператори ринку нафтопродуктозабезпечення підписали з Комітетом меморандум, який передбачає, що учасники ринку надаватимуть регулятору інформацію в електронній формі практично в режимі он-лайн. Такий проект є пілотним для нашої держави. Це істотно посилить поінформованість Комітету та дасть можливість йому ще краще здійснювати моніторинг ринку оптової та роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів.
Кого із представників юридичного бізнесу Ви залучаєте у якості зовнішніх консультантів і стосовно яких питань?
- Беручи до уваги специфіку побудови нашої юридичної служби, зокрема, той факт, що практично усі питання з українського права ми вирішуємо самостійно, зовнішніх юристів ми обираємо лише тоді, коли питання потребує знань права іншої юрисдикції. Так, з питань англійського права, ми, як правило, користуємося послугами Clifford Chance або White&Case. З питань кіпрського права ми користуємося послугами однієї з TOP-5 провідних юридичних фірм Кіпру (ім'я якої не розголошуватиму). Аналогічні принципи і у роботі з іншими юрисдикціями.
Якими критеріями Ви керуєтесь при виборі зовнішнього консультанта?
- Насамперед, ми завжди організовуємо тендер зі щонайменше 3-5 учасниками. Безумовним критерієм є репутація юридичної фірми. Якщо компанія відповідає цьому критерію, то ми її запрошуємо до участі в тендері. А далі діє дуже просте правило - співвідношення «ціна/якість». Не завжди за вищу ціну ви можете отримати більш якісні послуги. Окрім того, необхідно уважно вивчити юриста/команду юристів, яка працюватиме з вами. Необхідно з ними безпосередньо поспілкуватися та зрозуміти, чи ці люди відповідають вашим вимогам. Бо купивши бренд фірми, ви потім можете гірко пошкодувати та розчаруватись у рівні наданих послуг. Тому людський фактор тут надважливий.
« Внутрішній юрист це як сімейний лікар, який управляє здоров'ям сім'ї. Він також має свою спеціалізацію. А зовнішній юрист, це як нанятий сімейним лікарем для потреб сім'ї фахівець у певній галузі медицини» |
Коли ж ви нарешті обрали свого зовнішнього радника, необхідно чітко обумовити з ним припущення (assumptions) на яких базується його цінова пропозиція, встановити її адекватний верхній ліміт (cap) та чітко прописати все це у договорі.
Які законодавчі зміни зараз є актуальними для сфери діяльності компанії? Які нормативні акти необхідно прийняти (чи вдосконалити діючі) для покращення ситуації на ринку нафтопродуктів?
- Загалом, для нас актуальними є усі ті законодавчі та правозастосувальні проблеми та зміни, які в даний момент турбують компанії, що ведуть свій бізнес в Україні. Це і проблеми податкового права, і акціонерного права, і захисту власності та інвестицій тощо.
Якщо ж взяти ринок нафтопродуктів, то однією з основних проблем цього ринку є потреба у скасуванні старих стандартів якості палива (ДСТУ), які на сьогодні не відповідають європейським стандартам та технічним умовам експлуатації більшості наших автомобілів, проте діють параллельно з новими, сучасними стандартами (ДСТУ), а відтак - створюють можливість безперешкодної реалізації «застарілих» та екологічно шкідливих бензинів. Актуальною на сьогодні є потреба введення диференційованого акцизного податку на бензини, розмір якого залежатиме від їхніх екологічних та якісних показників. Важливою залишається необхідність запровадження ефективного механізму контролю їхньої якості. Окремих коректив потребує законодавство, що регулює порядок оформлення дозволів на викиди в атмосферне повітря та розміщення відходів, а також законодавство, що регулює проведення повірки засобів вимірювальної техніки на АЗС, які періодично створюють перешкоди в операційній діяльності нашої компанії. Удосконалення потребує і законодавство у сфері державних закупівель, положення якого не завжди враховують специфіку ринку нафтопродуктів та механізм ціноутворення на ньому.
Над якими проектами юрдепартамент компанії планує працювати в 2012 році?
- Насамперед, це правовий супровід подальшого розвитку мережі «ОККО», який, як правило, відбувається у формі різного роду угод M&A. У випадку сприятливої ринкової коньюнктури - це також супровід виходу компанії на ІРО на одній з провідних європейських фондових бірж. На даний момент компанія повністю готова до цієї транзакції та навіть визначилась з вибором відповідних зовнішніх радників та консультантів. Також ми плануємо продовжувати співпрацю з МФК, ЄБРР та ЧБТР в рамках та на виконання підписаних з ними у 2011 році кредитних угод. Цікавими будуть інвестиційні проекти в рамках нашого спільного підприємства з гонконзьким ADM Capital. Загалом, мушу сказати, що лише частину проектів, якими нам доведеться займатися, ми можемо спрогнозувати. Решта, залежить від потреб нашого внутрішнього клієнта - Концерну Галнафтогаз, який є надзвичайно динамічною компанією, а відтак постійно змінює, розширює та посилює свої потреби у правовому обслуговуванні.
Бесіду вела Наталія Шнир, журналіст сайту ЮРЛІГА
