Асоціація правників України - одне з найстаріших та найбільших об'єднань юристів, яке з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну своїми пріоритетами визначило посилення міжнародної співпраці, надання юридичної допомоги бізнесу, громадянам та постраждалим юристам. Але за понад рік великої війни вдалося не зупинити і інституційний розвиток АПУ: посилена фінансова незалежність Асоціації, завершено роботу над проєктом Етичного кодексу правника, активізована робота з держорганами, зокрема у сфері захисту прав людини. Про розвиток АПУ та юридичного ринку, роботу правників на протидію російській збройній агресії, майбутнє Асоціації в інтерв'ю Юрліга розповіла президентка АПУ Анна Огренчук.
Чи може стати підрив рф Каховської ГЕС для вищого військово-політичного керівництва наступним обвинуваченням від Міжнародного кримінального суду після депортації дітей?
Може, але я хотіла б розкласти все по порядку. Руйнування Каховської ГЕС - без перебільшення, найбільша техногенна катастрофа на європейському континенті. Мова йде не лише про нанесення колосальної шкоди довкіллю, затоплення та руйнування населених пунктів, обмеження доступу до питної води, розвиток хвороб, осушення сільгоспугідь, а й про атомну небезпеку. Каховське водосховище живило басейни для охолодження ректорів Запорізької АЕС. Крім того, ми вкотре на увесь світ нагадуємо, що вона теж замінована.
Щодо права. Те, що сталося 6 червня - беззаперечний воєнний злочин, бо відповідно до міжнародного права, було вчинено умисний напад на споруду, що містить небезпечні сили. В цьому випадку мова йде про греблю. Чому умисний, бо наслідки очевидні - загибель чи поранення цивільних осіб, нанесення шкоди цивільним об'єктам та масштабна, довготривала шкода навколишньому природному середовищу. Напади на такі об'єкти заборонені. Заборонені навіть тоді, коли вони стають військовими об'єктами. Крапка.
Слідство повинно дослідити всі факти, проаналізувати супутникові знімки, співставити всю інформацію і вибудувати причинно-наслідковий зв'язок та винних. Але вже точно і достеменно відомо, що територія є окупованою з лютого 2022 року і ГЕС була замінована. Маємо дослідити весь ланцюжок: хто планував, організовував, реалізовував. Припускаю, що без вищого керівництва тут не обійшлося, принаймні військового, бо підрив такого масштабу з очікуваними наслідками не ухвалюється нижчою ланкою, умовно кажучи зс рф, що перебували в той час в тому місці. Робота кропітка, довга, особливо враховуючи відсутність доступу до місця злочину та його наслідків для документування та розслідування. Але сучасна історія міжнародного права має такі приклади - MH17.
Офіс Генпрокурора попередньо вже передав в МКС необхідні матеріали, а прокурори Міжнародного кримінального суду мали можливість безпосередньо працювати на Херсонщині.
Чому я прогнозую, що саме путін може отримати черговий ордер від МКС? В МКС тривало розслідування масованих повітряних атак на українську цивільну інфраструктуру, зокрема, енергетичну, як воєнного злочину. Ми всі пам'ятаємо, як світло та тепло восени-взимку рф використовувало як зброю. Тепер -вода. Тому підрив Каховської ГЕС може стати черговим великим кейсом у справі знищення цивільної інфраструктури. Додам, що в МКС не виключали, що системні ракетні напади на енергетичну інфраструктуру можуть розглядатися як склад іншого більш жахливого злочину - геноциду. Остання трагедія - як раз красномовна дія на знищення, на створення умов непридатних для життя.
путін впевнено крокує до Гааги. Він вже має звання міжнародного злочинця, при чому його отримав, як діючий президент, поряд з такими диктаторами як Чарльз Тейлор, який вже засуджений, як Муаммар Каддафі, якого було вбито, як Омар аль-Башир, ув'язнений національними органами правосуддя, але за останніми даними на фоні збройного конфлікту в Судані втік із в'язниці. Це все дуже показово і з точки зору політичної відповідальності, і - з юридичної. Рано чи пізно правосуддя наздоганяє. Не буває безкарності за вчинення злочинів. Злочинець або за гратами, або переховується в страху до кінця своїх днів, або вигнанець. Не сумніваюся, що доля путіна саме така.
Ви говорили про необхідність закріплення в міжнародному праві злочину екоциду, дискусії щодо чого ще тривають.
Останні 9 років і понад рік повномасштабних військових дій, і Каховська трагедія, зокрема доводять, що екологічні злочини мають бути не в переліку воєнних злочинів, а як окремий міжнародний злочин з відповідною правовою оцінкою та відповідальністю.
Ми в АПУ, в тому числі на міжнародному рівні з нашими колегами, багато говоримо про необхідність глобальних змін в міжнародній системі правосуддя - від Римського статуту до кардинального перегляду механізмів світової безпеки. І Україна має бути лідером у цих питаннях і такі зміни могли б прискорити багато процесів, осучаснити їх з урахуванням викликів, які постали через збройну агресію рф. Основа міжнародного права була закладена після II Світової війни. Була осучаснена з прийняттям Римського статуту та створенням МКС напочатку 2000-х років. Але ж світ не стоїть на місці і право має також динамічно рухатися, вдосконалюватись, бути дієвим інструментом реагування на жорстокі злочини.
Про які зміни може йти мова?
Ми ж всі бачимо, що система дала суттєвий збій: агресор головує в Радбезі, він досі в ООН, рішення міжнародних судових інстанцій ігноруються, право перевертається з ніг на голову. Згадайте лише під яким приводом росія розпочала повномасштабне вторгнення: прикриваючись Статутом ООН і правом на самозахист. Ані санкції, ані політичне засудження, ані попередні рішення Міжнародного суду ООН не стали запобіжником стримування агресії, не припинили її. У 2014 році, коли були захоплені Крим та частина територій Донецької та Луганської областей, чи була належна правова оцінка діям рф? Чи були зроблені висновки і ми бодай почали обговорювати реформування світової системи безпеки? А воєнні злочини на тимчасово окупованій території України рф вчиняла з того часу. І, зокрема, депортації та насильницьке переміщення дітей має місце з 2014 року. Я часто говорю про те, що злочини не виникають самі по собі, на рівному місці, тим більше такі порушення міжнародного гуманітарного права, що сьогодні мають масовий та систематичний характер майже по всій території України. А якщо на злочини немає конкретної юридичної відповіді, то безкарність породжує нові більш жорстокі злочини. І оця безкарність, що її відчувавало військово-політичне керівництво рф, пропагандисти, бізнес-еліта і ті ж самі російські юристи, для яких верховенство права давно вже перестало бути цінністю, і призвела врешті-решт до повномасштабної агресії. За жодні свої агресивні дії в Придністров'ї, Чечні, Грузії, Сирії сучасна росія та її очільники також не понесли відповідальності.
|
Якщо говорити про зміни в системі міжнародного права, то на часі хоча б почати дискусії щодо можливості заочного засудження в МКС. Наразі Римський статут передбачає лише особисту присутність обвинуваченого у міжнародних злочинах. Потрібно прибирати юрисдикційні прогалини щодо притягнення до відповідальності за злочин агресії. Такий злочин є, але жодна з компетентних судових інституцій не має юрисдикції переслідувати осіб, які найбільш відповідальні за нього. До речі, якби ми ратифікували Римський статут, то МКС мав би можливість вже розпочати розслідування щодо агресії у ситуації з Україною. Це має статися рано чи пізно, бо ратифікація є нашим зобов'язанням на шляху до вступу в ЄС. Крім того, це врешті-решт перевага і можливості для України. Ми в АПУ в квітні минулого року разом з правозахисними організаціями запустили інформаційну кампанію щодо ратифікації. І якщо коротко, ратифікація - це підтримка і розвиток системи міжнародного кримінального правосуддя, зміцнення України як правової держави. У нашій боротьбі проти російської збройної агресії ми використовуємо всі можливі міжнародні правові способи переслідування злочинців - Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ, МКС, через універсальну юрисдикцію. Так чому б самим не стати повноцінним членом цього пулу міжнародної системи правосуддя, щоб в тому числі мати можливість впливати на зміни.
АПУ - одна з перших підтримала ініціативу створення Міжнародного трибуналу щодо притягнення вищого військово-політичного керівництва рф до відповідальності за злочин агресії. Згодом були відповідні рішення і підтримка ПАРЄ, Європарламенту, ОБСЄ, НАТО. Яка наразі його перспектива і коли, за вашими прогнозами, він може бути створений? В якому форматі, адже на рівні Радбезу ООН, очевидно, він буде заблокований рф?
Так, ми 2 березня 2022 року підтримали та приєдналася до звернення представників українських організацій громадянського суспільства до ООН з такою вимогою. І вже понад рік ми робимо все - на практичному, експертному рівні, щоб це нарешті відбулося. Всі наші міжнародні партнери, а це об'єднання юристів від Європи до Америки, підтримують це і вже на місцях безпосередньо працюють з політиками, правозахисниками, щоб допомогти інституціонально і технічно реалізувати цей наймасштабніший за майже 80 років проєкт. Наприклад, New York State Bar Association стала першою міжнародною юридичною асоціацією, яка закликала Генеральну Асамблею ООН створити Трибунал. У березні цього року American Bar Association ухвалили таку резолюцію, у травні - International Bar Association. Ми залучили до роботи та дискусії юристів, прокурорів, суддів, які безпосередньо працювали над створенням та кримінальним переслідуванням в рамках Спецтрибуналів щодо С'єрра-Леоне, Руанди, Лівану, колишньої Югославії. Тобто АПУ стала одним із амбасадорів створення Трибуналу для путіна та найвищих посадових осіб держави-агресора. Їх близько 20 осіб і саме вони планували, організовували, здійснювали акт агресії, саме вони мають вплив на реалізацію такої політики і контроль за збройними силами та іррегулярними формуваннями.
Як я вже казала, застосування права щодо злочину агресії обмежене. Потрібні зміни і, впевнена, вони будуть. Але це процес не швидкий. Саме тому Спецтрибунал з обмеженою юрисдикцією, який буде доповнювати роботу МКС і ні в якому разі не підміняти чи нівелювати її, є оптимальним варіантом. Якщо порівнювати з тим, як починалися дискусії і що є наразі, то коаліція держав на підтримку створення суттєво зросла. Сьогодні це 38 держав. Крім того, влітку в Гаазі вже має розпочати роботу Міжнародний центр із збору доказів агресії. Він буде створений в рамках Joint Investigation Team, що запрацювала у березні 2022 року, за участі Євроюсту. І це вже конкретні практичні кроки.
Є три варіанти створення Трибуналу: на основі угод між Україною та ООН з ухваленням відповідної резолюції Генасамблеї, багатостороння відкрита міжнародна угода між державами та так званий «гібридний» суд, що включатиме національну та міжнародну складову. Ми говоримо про те, що ця інституція має бути максимально міжнародною.
Тому, звичайно, я вірю в перспективи, але прогнози щодо дати створення - це не робота юриста. Ми працюємо над суттю, механізмами, аналізуємо плюси та мінуси попередніх Трибуналів. Очевидно, що це не один день і навіть не місяць. Але щойно, як Україна та наші союзники домовимося про можливу модель, його створення може розпочатися поетапно. Наприклад, першим кроком може стати призначення прокурора та формування його офісу, а також призначення одного головуючого судді з подальшим створенням початкового суду. Перші обвинувальні акти та ордери на арешт можуть бути досить швидко після створення. Адже злочин агресії більш простий у доказуванні на відміну від воєнних злочинів і тим більше, геноциду. Агресія - на поверхні і в допомогу нам тут, до речі, і резолюція Генасамблеї ООН від березня минулого року, де визнано факт агресії рф проти України. Але важливо, щоб юрисдикція Спецтрибуналу охоплювала початок збройного конфлікту, тобто це 2014 рік, і не мала кінцевої дати, оскільки збройний конфлікт триває. Не виключено, що в рамках цієї спецсудової інституції будуть розглянуті і дії білорусі в контексті злочину агресії, бо саме вона є тією державою, яка дозволила, щоб її територія була використана для вчинення агресивних дій рф проти України.
Коли ми і наші міжнародні партнери це зробимо, то така потужна правова відповідь нарешті поставить крапку на безкарності росії та її лідерів за останні 30 років. До речі, підрив Каховської ГЕС є наслідком злочину агресії. Без агресії не було б тих десятків тисяч злочинів, що наразі розслідуються в Україні і на міжнародному рівні, в тому числі через механізм універсальної юрисдикції.
За понад рік повномасштабної війни роботу АПУ можна розділити на 2 блоки: гуманітарний та міжнародний. Про міжнародний напрям ми вже трохи поговорили, розкажіть про соціальну складову. Ми знаємо, що ви запустили гарячу лінію з безоплатної юридичної допомоги постраждалим від збройної агресії. Чи актуальна вона зараз, який комплекс питань вона охоплює?
Ідея виникла миттєво, бо почали надходити питання від клієнтів, друзів, друзів друзів, знайомих і так далі, що робити, бо з перших годин повномасштабного вторгнення вже мали місце масові руйнування, люди виїжджали за кордон, почалася загальна мобілізація. Всі ми це пам'ятаємо. І треба було якось систематизувати ці запити, узагальнити і в телефонному режимі чи онлайн, якщо це було можливим, оперативно надавати відповіді. І 25 лютого ми вже в повному обсязі це зробили. 200 юристів почали правову волонтерську діяльність. Хто де: хто під обстрілами, хто в бомбосховищі, хто в машині в евакуації, хто на кордоні. Але ми робили це. З перших днів війни багато колег вступили до Сил Оборони, але ті, хто залишався підключилися до юридичного фронту протидії. Це була неймовірна сила насправді, мобілізація знань, людських ресурсів, емпатії. Бо з перших днів виникли запитання, як зафіксувати руйнування чи пошкодження для подальших компенсацій і це актуально було і для громадян і для бізнесу. І залишається затребуваним понині, бо ракетні обстріли цивільних об'єктів тривають. Далі - а якщо я став свідком злочину, то що робити, а коли втрачені документи, то як перетнути кордон, а як працюють евакуаційні коридори, а якщо немає закордонного паспорту, а чи потрібен завірений нотаріально дозвіл на вивезення неповнолітньої дитини. Я часто згадую випадок з молодою парою, яких примусово вивезли в рф з тоді окупованої Харківщини. Це був березень. У них не було документів і їх якимось чином необхідно було супроводжувати, щоб вони мали можливість виїхати з росії. Тоді ще не було ані консульських роз'яснень, ані якоїсь практики реагування на проблематику. Але ми втратили з цією родиною зв'язок і мені невідомо про їх долю. Потім був у нас випадок, коли ми координували виїзд декількох жінок із окупованого Бердянська і напочатку він не стосувався правових питань, а суто людських. Допомогти врятувати. Просто дивом ми тримали зв'язок, надавали психологічну допомогу, але коли вони вже виїхали за кордон, то звісно врегульовували вже правові питання на кшталт отримання статусу тимчасового захисту. І таких прикладів чимало.
Згодом на нашу гарячу лінію почали масово надходити питання щодо мобілізації, порядку вручення повісток, проходження навчання, можливостей виїзду за кордон чоловіків призовного віку, бронювання працівників, тобто всього, що стосується прав і обов'язків мобілізованих або потенційних військовослужбовців. І цей блок питань надзвичайно актуальний і по сьогоднішній день. До речі, АПУ активно працювало над внесенням змін в законодавство, пов'язаним із введенням воєнного стану.
Далі - питання трудового законодавства, відновлення втрачених документів, отримання статусу ВПО та відповідно соціальних виплат. Щодо найпоширеніших питань ми випустили 20 довідників. У ЗМІ запустили інформаційну кампанію у форматі роз'яснення, запитань-відповідей.
Також до нас вже долучились колеги з США. АПУ продовжує залучати іноземних юристів, для того, щоб покривати більше коло запитів. Наразі, отримуючи запит від наших громадян, що стосується іноземного законодавства, ми маємо можливість перенаправити їх до наших колег із-за кордону. Вже в найближчому майбутньому плануємо долучити іноземних юристів до порталу, що значно спростить комунікаційні процеси.
За цей час майже 6 тис питань відпрацьовано нашими спеціалістами і на сьогодні це чи не найповніша база знань і відповідей. Всім, хто потребує допомоги, звертайтеся онлайн через сайт https://hotline.uba.ua/ або телефонуйте 080 033 58 18. Ми апгрейдили нашу платформу гарячої лінії за допомогою ІВА і зробили її більш зручною. Тому актуальності вона не втрачає і думаю, що після нашої перемоги вона теж працюватиме, але вже стосуватиметься відновлення прав постраждалих, відбудови, повернення українців додому.
Гуманітарна складова нашої роботи стосується і безпосередньо юристів. Окрім волонтерської допомоги нашим колегам, що боронять Україну, ми акцентуємось на підтримці правників, які отримали поранення, які постраждали внаслідок збройної агресії. Мова йде про колег із тимчасово окупованих територій або із зони активних бойових дій. Разом із благодійним фондом «Добрі серця для України» реалізовано вже ряд таких проєктів. Крім того, ми підключилися до допомоги з релокацією до більш безпечних регіонів країни. Для тих, хто вирішив виїхати з України, займалися пошуком житла за кордоном та візовою підтримкою. Наприклад, британські асоціації баристерів та суддів Inner Temple та Middle Temple розробили механізм допомоги для українських юристів, які наразі знаходяться в Великій Британії. Вона передбачає так би мовити «метчинг» українських та британських правників за інтересами сторін, сферами практики та місцем розташування.
Крім того, після підриву рф Каховської ГЕС АПУ спільно з Радою адвокатів Херсонської області відразу оголосила благодійний збір для юристів регіону, які постраждали від чергового воєнного злочину рф. Багато місцевих правників втратили житло, майно, місце роботи та були змушені евакуюватися. З деякими, на жаль, досі немає зв'язку.
Якщо повернутися до міжнародного блоку роботи АПУ, яку ви суттєво активізували з 2022 року, що вдалося, а що - ні?
Нам не вдалося зупинити війну. Інтенсивність бойових дій, кількість жертв серед цивільного населення, цинізм та жорстокість ворога просто зашкалюють. Кілька днів тому стався знов Краматорськ. 12 загиблих, серед яких 3 дитини.
І на всьому цьому фоні ти розумієш, що ані правила війни не діють, ані міжнародні інституції не в змозі ефективно протидіяти викликам, про що ми вже говорили. Згадайте реакцію ООН, Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) на підрив рф Каховської ГЕС.
Нема чого згадувати. Її не було.
Не було, але згадати є що. У час коли тонни води затоплювали південь України, ООН святкувала день російської мови. Коли тисячі українських громадян на правобережжі Херсонщини, що перебувала під тимчасовою окупацією, волали про допомогу, бо окупаційна адміністрація просто їх кинула на призволяще, більше того, заборонила будь-яку евакуацію, а спроби порятунку піддаються обстрілам, МКЧХ просто не відповідала на запит України. Це не просто шокує, це обурює, бо ООН, МКЧХ - самі ті організації, що мають мандат на гуманітарну допомогу, в тому числі під час збройних конфліктів. І подібна ситуація вже не вперше виникає.
Згадайте вбивство українських військовополонених в Оленівці 29 липня минулого року. Обіцяли гарантувати безпеку полонених українських військовослужбовців і не виконали. Запити про місцеперебування полонених, цивільних в тому числі, та без вісті зниклих - без відповідей. Повертаючись до проблематики депортації дітей, жодна міжнародна організація не має доступу до дітей. Правила прописані в міжнародному праві, але вони не діють. МКЧХ, до речі, був одним із авторів та ініціаторів прийняття Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів до них. Але самі ж не змозі їх виконати.
Тому на збройну агресію можемо відповідати лише силою. І завдяки міжнародним партнерам наші захисники та захисниці це роблять. А також ретельно фіксувати, документувати та розслідувати всі факти порушення міжнародного гуманітарного права і в судах досягати справедливого правосуддя для всіх винних. А що вдалося?
Що стосується суто юридичної складової, мені здається, нам вдалося пом'якшити ті негативні наслідки, або проблеми, з якими стикнулися наші громадяни та бізнес. В тому числі і завдяки гарячій лінії.
З початком повномасштабної війни протидія збройній агресії рф стала основним пріоритетом для АПУ.
50 правників-волонтерів разом із Global Accountability Network Ukrainian Task Force брали участь у зборі та аналізі інформації з відкритих джерел щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Все це лягло в основу звіту GAN. Крім того, з міжнародними партнерами ми формуємо кримінальне досьє на вище військово-політичне керівництво рф для визначення найбільш відповідальних сторін.
До речі, в питаннях фіксації злочинів ми рекомендували всім національним правоохоронним органам та органам правосуддя використовувати електронний додаток Eye Witness To Atrocities, розроблений International Bar Association (IBA) та випробуваний в інших збройних конфліктах. Зокрема, в Сирії, Конго, Гамбії, де фіксувався в тому числі і екоцид. В Україні він використовувався правозахисниками з 2017 року. В кінці минулого року Офіс Генерального прокурора та IBA підписали меморандум щодо співробітництва з цих питань. І технічно, і з точки зору безпеки жертв або свідків злочинів, цей додаток оптимальний. По-перше, їм можуть користуватися абсолютно всі, програма загальнодоступна та безплатна. По-друге, програма не залишає слідів у галереї телефону, тобто мінімізовані ризики при перевірці на ворожих блокпостах чи проходженні так званих «фільтраційних заходів» або фіксації безпосередньо на тимчасово окупованих територіях. По трете, робота з застосунком не потребує додаткового навчання. І головне - програма автоматично підтягує GPS-координати, час, місце та іншу інформацію, яка чітко показуватиме, де і коли були зняті матеріали та чи вносили до них якісь правки. З початку повномасштабної агресії до Eye Witness надійшло вже понад 30 тисяч фото, відео- й аудіозаписів. Така робота - це приклад поєднання технологій та права, приклад розвитку цифрової криміналістики. І наші колеги у прифронтових регіонах активно е-платформою користуються. До речі, журналісти, які постійно перебувають у гарячих точках і є свідками воєнних злочинів, теж можуть використовувати програму і у своїй роботі, і для здійснення правосуддя.
АПУ спільно з USAID розпочинає проєкт моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини. Наша мета - вдосконалення української системи правосуддя в частині справ про воєнні злочини відповідно до стандартів міжнародного кримінального, гуманітарного права та прав людини. Через безпрецедентне навантаження на судову систему, а також відсутність глибоких знань і досвіду у сфері воєнних злочинів у суддів такий моніторинг також допоможе достатньо швидко виправити можливі недоліки судової практики. За результатами матимемо рекомендації щодо можливих способів усунення виявлених недоліків.
З початком повномасштабної агресії ми спільно з NYSBA та експертами з досвідом роботи в Компенсаційній комісії ООН щодо Іраку та Кувейту проаналізували міжнародно-правові механізми відшкодування збитків та практики інших країн. На основі цього ми сформували пропозиції стосовно можливого механізму компенсацій і надіслали їх всім гілкам влади. Паралельний процес - звернення до урядів понад 30 країн для проведення аудиту власності рф, як держави, та її юридичних осіб на території цих юрисдикцій. Це велика робота юристів, держорганів України. І в решті маємо результат - за оцінками Єврокомісії, наразі в ЄС заморожено активів підсанкційних фізичних та юридичних осіб на понад 300 млрд євро. У травні на саміті Ради Європи було ухвалено рішення із запуску Міжнародного реєстру збитків. Він відкритий для фізичних, юридичних осіб та уряду України. І це важливий етап для фіксації збитків, щоб згодом ті країни, які мають заарештовані росактиви, змогли передати їх Україні. Тому тепер важливо ці заморожені активи перетворити у реальні виплати. До речі, оцей звіт GAN, про який я говорила, включає детальний аналіз руйнування цивільної інфраструктури, державної та приватної власності, факти крадіжок та вивезення зерна, знищення сільгоспугідь. Це все посилить позицію держави, бізнесу, приватних осіб у провадженнях щодо стягнення збитків з рф.
Зараз плануємо з Офісом дитячого омбудсмана реалізувати спільні проєкти в сфері ювенальної юстиції: надання pro-bono правової допомоги сім?ям з дітьми за кордоном, які отримали статус тимчасового захисту. Цей проєкт - реакція українських правників на численні запити від таких родин щодо захисту інтересів дитини за кордоном. Наприклад, щодо вилучення дитини. Є такі випадки і вони непоодинокі. Ми вже в процесі розробки інфогайдів з покроковим алгоритмом дій, що робити у разі виникнення подібних питань.
До речі, ми зараз відкрили новий напрям роботи - військова юстиція. Активно співпрацюємо з Міноборони. У березні підписали меморандум і на порядку денному створення повноцінної системи військової юстиції: які найкращі стандарти НАТО, міжнародні практики розслідування військових злочинів - мова про статутні правопорушення, дисциплінарні проступки, та забезпечення дотримання прав військовослужбовців, в тому числі на захист. Є законопроєкт, який на першому етапі передбачає створення військової поліції на базі діючої Військової служби правопорядку.
Якщо говорити суто про юридичний ринок, чи є криза на ринку юридичних послуг? Війна зупинила розвиток чи це саме час для реформ?
Ні для кого не буде таємницею чи здивуванням, що повномасштабна війна змінила все: і нас всіх і кожного окремо, і ринок, і цінності. Я згадаю наші перші опитування серед учасників ринку на перших місяцях повномасштабного вторгнення. Настрої керівників юрфірм були тотально песимістичні. Ми очікували повної зупинки ринку на час війни, втрати роботи, кадрового потенціалу. Наступні наші дослідження ринку - вже через півроку - свідчили про те, що він вцілів, пристосувався та стабілізувався. Ми вистояли у надзвичайно важкий рік для країни, для бізнесу, для людей. І це найголовніше. Ключовими цінностями за цей час стало збереження життя людей та кадрового потенціалу, а також підтримка країни. Практично кожна друга юрфірма має захисників серед своїх співробітників - воїнів ЗСУ та бійців ТрО. Тільки в моїй компанії 5 колег добровільно вступили до Сил Оборони з перших днів повномасштабної агресії. На жаль, серед членів АПУ є і загиблі, і поранені. Крім того, незважаючи на падіння доходів юристи допомагають державі та армії фінансово, беруть активну участь в інформаційній війні, активно співпрацюють з громадськими та благодійними фондами, безоплатно консультують громадян, які постраждали, працюють над пошуком механізмів стягнення збитків.
Окремо хочу сказати про колег із регіонів, які перші на собі відчули всю жорстокість ворога і понині перебувають на лінії вогню. Це Запоріжжя, Херсонщина, Сумщина, Чернігівщина, Харківщина. Ринок юрпослуг найбільше постраждав в цих регіонах, але наші юристи залишалися і залишаються на місцях, займаються pro bono проєктами, фіксують воєнні злочини, організовують евакуацію людей із зони бойових дій. Я надзвичайно вдячна за їх важку - і фізично, і емоційно - роботу.
Відразу після звільнення Київщини почалася активізація. Ми почали повертатися, відкривати офіси, адже того потребували і клієнти, і ситуація. Той рівень збитків, та кількість воєнних злочинів потребували нашого включення в процес та активізації. По перше, ми мали зафіксувати та оцінити шкоду, нанесену рф для того, щоб далі претендувати на компенсації на рівні держави, або супроводжувати персональні позови на рівні ЄСПЛ. Пізніше додалося кейсів з банкрутства, кримінальних, судових спорів. По друге, постраждалі громадяни потребували допомоги. Все це було і є глобальним викликом, в першу чергу, для нас, для національної системи правосуддя. Тому не було часу на роздуми, треба було працювати, запускати процеси. Я часто говорю про те, що правова оцінка збройного конфлікту, повномасштабного вторгнення, його наслідків, є найважливішою та найвідповідальнішою справою нашого професійного життя, тому що історично юридичну крапку будуть ставити саме правники.
Від наших знань, якості зібраних доказів, розслідування і, як наслідок, невідворотності покарання, залежить майбутній мир, відновлення прав постраждалих, відбудова країни і реінтеграція людей у нині тимчасово окупованих територій і їх право на правду. Тому для того, щоб правосуддя відбулося, ми маємо працювати. Це один аспект.
Інше, не менш важливе: повномасштабна війна не має бути причиною для зупинки проєктів та реформ. Звісно, що у 2021 році, коли я йшла на посаду президентки ми бачили і планували геть інші пріоритети: розвиток професії, жіноче лідерство, удосконалення правничої освіти. Але тим не менш, хоч плани і змінилися, паралельно ми змогли виконати те, на чому робили акцент у передвиборчій кампанії на керівництво АПУ два роки тому. Ми посилили міжнародну складову та співробітництво, голос асоціації звучить вже декількома мовами, зміцнили фінансову незалежність АПУ.
Із перших днів моєї роботи в АПУ як президентки та початку каденції нового правління асоціації створення Етичного кодексу правника - було одним із пріоритетів. Ми його зробили і він зараз на обговоренні. І, враховуючи останні події і в судовій системі, і в адвокатурі, він не втратив актуальності. Ринок потребує етичних принципів функціонування юрбізу, надання послуг, організації роботи юристів та їх взаємодії між собою, з клієнтами, персоналом. АПУ максимально продіагностувала найбільш актуальні питання етики, опитала юристів, клієнтів, стейкхолдерів щодо болючих етичних проблем, врахувала міжнародні практики та правила поведінки європейських адвокатів.
Ми зробили акцент на pro bono проєктах, активізували співпрацю з держорганами, в тому числі і в сфері захисту прав людини, компенсаційних механізмів. Комітети АПУ працюють і генерують контент у різних галузях права, зокрема, у сферах судочинства та судоустрою, кримінальної юстиції, судово-експертної діяльності, виконання рішень та банкрутства в контексті повномасштабної війни в України.
Врешті-решт ми запустили новий сайт, що є важливою складовою для роботи АПУ, бо саме звідси юристи можуть брати останню інформацію і щодо проєктів, і щодо допомоги.
І я надзвичайно вдячна правлінню та партнерам за підтримку роботи АПУ в такі надскладні часи, за оперативне ухвалення рішень, за те, що завжди були на зв'язку.
Ваша дворічна каденція президентки АПУ завершується. Вже анонсовано вибори керівництва Асоціації - президента, віцепрезидента та правління АПУ. Чи будете ви висуватися на другий термін?
Ні. Я ухвалила для себе зважене рішення і, як президент, залишаю АПУ стабільною, інституційно сильною, згуртованою організацією, думку та голос якої чутно не лише в Україні, а і за кордоном, думка та голос якої враховуються.
Мене якось запитали, якби я знала, що на більшість мого президентства припаде повномасштабна війна, то йшла б я на вибори чи відмовилась? Відповідь однозначна - ні, не відмовилась би. Можливо, як і всі, краще б підготувалася.
Для мене була велика честь і відповідальність очолювати Асоціацію правників України. Відповідальність - це основа лідерства, і я та моя команда в повному обсязі розділили її. По іншому і бути не могло, адже ми вірили в те, що робили, ми захищали та відстоювали верховенство права, разом змінювали країну на краще. Кажуть, якщо не боїтеся своїх планів, то масштаб їх не правильний. Я завжди боялася своїх планів, тому що дійсно масштаб був великим. Але ніхто не очікував на такий виклик. Тим не менш, ми все одно розширювали наші плани, ухвалювали нестандартні рішення і з гідністю пройшли ці два роки. І я впевнена в світлій перспективі АПУ. Особисто я продовжу займатися міжнародним напрямом асоціації.
Хто або що найбільше вразило за цей понад рік повномасштабної війни?
Українці та Україна! Мене вразила єдність всіх громадян, взаємодопомога, самовідданість, самопожертва, наполегливість. Наша армія і її сила, міць, винахідливість, безумовна любов до країни. Вразила сильна позиція кожного з нас, максимальна відданість тій справі або тим можливостям, які були в кожного з нас. І це не залежить від твого статусу, посади чи віку. Всі працювали і працюють на максимальних можливостях.
АПУ минулого року виповнилося 20 років і ми завжди говорили про нашу силу в єдності. Але ніхто з нас не знав, як це жити і працювати в умовах повномасштабного вторгнення. Але от зараз, через понад рік найсуворіших випробувань я скажу, що ми були на часі, тримали руку на пульсі, ухвалювали миттєві рішення, діяли тут і зараз. Я з гордістю та повагою це говорю про кожного представника і кожну представницю АПУ. Вразили наші регіони. І це не просто надихає, а дає сили робити все можливе і неможливе для Перемоги та встановлення Миру.
Я часто кажу колегам, що ми тримали і триматимемо свій фронт доти, доки останній воєнний злочинець не опиниться на лаві підсудних. Поки останнє зруйноване містечко не буде відбудоване, а компенсація - сплачена. Це справа нашого життя і кожного юриста.
Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України
