Після прийняття Європарламентом 6 квітня рішення про запровадження ЄС безвізового режиму для українців, розмови про нього не вщухають. Про можливість подорожувати без віз до Європи говорять усі - від студентів до пенсіонерів. При цьому умови безвізового режиму та інші нюанси поступово обростають легендами. Розкрити подробиці безвізового режиму та розвінчати міфи погодився заступник директора Департаменту ЄС МЗС Сергій Саєнко.
- Сергію Валерійовичу, Європарламент схвалив безвізовий режим. Яка ймовірність, що вже на початку червня українці зможуть вільно перетинати кордони європейських держав?
- Дійсно, рішення Європарламенту ще не є підставою для того, щоб уже завтра перетнути кордон без візи. Після прийняття такого політичного рішення Європарламентом необхідно здійснити ще декілька технічних процедур. Насамперед Комітет постійних представників при ЄС має підтвердити результат міжінституційного діалогу і протягом декількох тижнів запропонувати Раді ЄС проект рішення. Воно надійде до Ради ЄС, яка це рішення прийме, підпише й опублікує. Конкретних дат наразі немає. Все залежить від просування цієї письмової процедури. Але, за нашими оцінками, таке сприятливе рішення має бути вже протягом наступних двох місяців. Паралельно ми обговорюватимемо особливості безвізового режиму з посольствами в Україні, з урядами країн акредитації. У результаті має бути чітко прописаний перелік документів і чітко зафіксована формула підтвердження спроможності профінансувати перебування в Європі.
- Як при цьому зміниться порядок перетинання кордону для громадян? Які документи необхідно буде надавати на митниці?
- Те, що відбувається зараз, - це класична формула безвізових поїздок для третіх країн. Це означає 90 днів протягом півроку, виключно з метою туризму, відвідування міст, можливо, якісь невеличкі студентські обміни, але не більше. І виключно для власників біометричних паспортів. Це єдина процедура, яка застосовується наразі для українців. Крім того, людина повинна на кордоні як на вимогу наших прикордонників, так і на вимоги протилежної сторони, підтвердити, що вона дійсно їде з метою туристичної подорожі, показати документ, що її там чекають, що дійсно є квитки назад, є заброньований готель і що є дійсно достатньо коштів, щоб забезпечити себе під час перебування за кордоном, а також, що є страховий поліс. Якщо у вас біометричний паспорт, то прикордонники можуть поцікавитися, з якою метою ви подорожуєте, чи є у вас достатньо коштів, аби проіснувати в країні перебування ці кілька днів. При цьому необхідна кількість коштів є предметом додаткових консультацій з європейськими столицями. Раніше були певні суми, які просило зарезервувати посольство на період перебування в подорожі. Нам ще необхідно погодити ці питання з європейськими країнами, оскільки має бути єдиний підхід до визначення суми на всіх кордонах країн ЄС.
- А як бути громадянам, у яких паспорти старого типу? Шлях до Європи для них буде закрито?
- Якщо у вашому паспорті є діюча шенгенська віза і вона дійсна, ви можете подорожувати до будь-якої країни шенгенської зони. Якщо візи немає, можете оформити її в посольстві, але на тих підставах, які сьогодні застосовуються в Україні, тобто з наданням необхідних документів, довідок. Такі самі вимоги діють і для власників біометричного паспорта, які вичерпають ліміт у 90 днів. Біометричний паспорт покладає більше відповідальності на органи влади, які видають цей паспорт. Тобто людина перевірена, людина з відбитками пальців, людина не перебуває в переліку розшукуваних осіб. Приймаючи ці вимоги і дійсно бажаючи їздити без віз, Україна має нести відповідальність за своїх громадян і попереджувати їх, що вони мають бути свідомі щодо того, що є правила, які треба виконувати, є процедури, яких потрібно дотримуватися. І це справді виклик, або, як кажуть наші партнери у Брюселі, - «челендж» для європейців і для нас, оскільки подорож починається саме з нашого кордону.
| Сергій Саєнко |
- Чи встановлюватимуться якісь граничні строки для перебування в європейських країнах, за типом інших країн, куди українців пускають без віз?
- Звичайно, наразі безвізовий режим передбачає лише короткотермінове перебування в 30 європейських країнах до 90 днів протягом 180 днів. Усі українці в будь-якому разі мають бути свідомими: якщо ви знаєте, що у вас залишилося 5 днів, то ви маєте повернутися саме в цей термін. Якщо з тих чи інших причин ви розумієте, що у вас буде перевищення строку, то, можливо, варто оформити візу? Існує європейський сервіс, так званий Шенгенський калькулятор, де можна перевірити кількість днів, які ви провели в Європі. Вся інформація про ваші подорожі заноситиметься прикордонниками до окремого файлу на сайті, тому кожен зможе ознайомитися з тим, скільки днів у нього залишилося. Громадянин України завжди має пам'ятати, куди їде й на який час, і подумати про те, скільки днів залишилося, щоб не було потім непорозумінь на кордоні. Якщо ви плануєте подорожувати довше та частіше, то ви маєте право оформити візу. Проте майте на увазі, що отримання цієї візи ви маєте обґрунтувати.
- Можливі різні випадки, людина може затриматися за кордоном з різних причин, які від неї не залежать. Чи нестимуть відповідальність ті, хто затримався в Європі понад дозволений термін?
- Це питання ми ще обговорюватимемо на експертному рівні, порадимося з нашими колегами-експертами, консулами, відповідними службами в Україні - Адміністрацією державної прикордонної служби, Державною міграційною службою. Навіть поцікавимося у колег з Грузії, Молдови, які вже опробували перші дні запровадження безвізу. Я нещодавно спілкувався з нашими колегами з Румунії, у яких була аналогічна ситуація, коли ЄС скасував візовий режим. На той час румунські прикордонники контролювали в'їзд/виїзд своїх громадян на кордоні і попереджували порушення режиму дозволеного терміну перебування через перевищення ліміту днів. А тим, хто порушував такі терміни в Шенгенській зоні, прикордонники ставили печатку в закордонний паспорт із забороною на виїзд протягом одного року. Тобто самі прикордонники щодо своїх же громадян вживали певних заходів. Відповідно, завдяки цьому в них великої кількості порушників і не було. Нам дійсно необхідно ще з'ясувати, яким саме чином ми діятимемо надалі.
- Наявність усіх необхідних документів перевірятимуть прикордонники. Чи не створить це величезних черг на кордоні?
- Черги виникатимуть у будь-якому разі на першому етапі. Я гадаю, що в цьому випадку українцям треба рекомендувати набратися терпіння. Безвіз - це виклик і для українців, і для європейців. Аби звикнути, має пройти певний час. Ми всі чудово розуміємо, що в Європі після трагічних подій у Парижі, Ніцці, Берліні, Брюсселі питання підвищеного рівня безпеки та захисту громадян виходять на перший план. Звичайно, людина може розгубитися, коли почує запитання прикордонних служб накшталт «куди прямуєте і як надовго?» . Необхідно, як на іспиті, відповідати: їду з туристичною метою, ось мій паспорт і страховка, квитки туди й назад, підтвердження з готелю та запрошення, ось, у разі потреби, кредитна картка та готівка. Чітких відповідей буде достатньо. І прикордонник переконаний, що людина знає, що вона турист, що вона подорожує тимчасово і що термін її перебування 10 - 12 днів.
- Наскільки мені відомо, вже зараз за закордонними паспортами стоять величезні черги. Чи планує Міністерство вживати якихось спільних заходів з Державною міграційною службою після запровадження безвізового режиму для боротьби з таким ажіотажем?
- Зараз важко що-небудь прогнозувати. Ми очікували на ухвалення рішення Європарламенту, електронна система реєстрації біометричних паспортів - ні. І, як мені відомо, за ніч до рішення Європейського парламенту інформаційний центр вже отримав велику кількість електронних запитів на оформлення біометричних паспортів. Не виключаю, що кількість запитів була зависокою і система дала збій. Я схиляюся до того, що громадяни свідомо підходитимуть до питання оформлення біометричних паспортів, їх цільового використання з діловою або туристичною метою. Наразі ажіотаж не виправданий. Заради мобільності? Так, відповім. Це актуально. Ринок авіаперевізників розширюється, анонсуються привабливі ціни, будуються автомобільні шляхи, потяги вже прямують до польського Перемишля. Це все приваблює. І згодом безвіз стане реальністю. Громадяни зможуть планувати свою поїздку, раціонально використовуючи і візу, якщо вона є, і біометричний паспорт, аби скористатися безвізовим режимом. Рівень довіри з боку європейських столиць до нас зростає і ми маємо це виправдати.
- За яких підстав людині можуть відмовити на кордоні?
- У кожній ситуації доведеться шукати відповіді, чому саме це сталося, з якої причини та з чиєї вини. Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в'їзді до держав - учасниць Шенгенської угоди в майбутньому. У разі необхідності більш тривалого перебування на території Шенгену, громадянин України повинен звернутися до консульства відповідної країни з метою оформлення візи належного типу. Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, необхідно буде невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання міграційного статусу громадянина. У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
Крім того, із 7 квітня на зовнішніх кордонах ЄС та в міжнародних аеропортах європейських країн запроваджено посилений режим безпеки, що пов'язано з попередженням терористичних загроз. Під підозрою може опинитися будь-хто, у тому числі громадянин України. До таких безпрецедентних заходів безпеки слід ставитися з розумінням, бо цього вимагає безпекове середовище. Якщо людина з біометричним паспортом на кордоні не може довести, куди й навіщо вона прямує, звичайно, виникнуть запитання й підозри. Якщо ж усі документи будуть надані, процедури дотримані, то жодних проблем у громадянина України не виникне і він зможе вільно подорожувати Європою без візи.
- Як відреагують на безвізовий режим іноземні інвестори? Чи вплине рішення Європарламенту на економіку нашої держави?
- Виконання Україною безвізових вимог глибинно вплинуло на реформи країни. Це підтверджують і експерти, і європейські політики високого рангу. Змінюється законодавство, створюються сприятливі умови для ведення бізнесу, залучення інвестицій. І, відповідно, безвіз, що надається українським громадянам, - це сприятливий фактор для ділових контактів з ЄС. Гадаю, що інвестор, побачивши зміни, подумає, коли запрошувати партнерів з України, яку справу ініціювати. Безвіз сприятиме діловій активності. Я в цьому переконаний. Будуть віднайдені спільні точки дотику, посилені економічні та ділові контакти. Разом з тим говорити, що безвіз вплине на розвиток та відродження економіки… Економіка відроджується незалежно від того, чи є безвіз з Європою, чи його немає.
Бесіду вела Світлана Болюбаш, сайт ЮРЛІГА
