- Сергію Ігоровичу, чому Міністерство вирішило ініціювати скасування Господарського кодексу?
- Ідеологічних розбіжностей, які закладені в Господарському кодексі, не можна позбутися простим редагуванням. Немає єдиної судової практики, яка б їх вирішувала. Тому для того, щоб не стримувати розвиток країни, ми маємо визначитись, якою країною ми є: пострадянською чи європейською, яка прагне зрозумілих і прозорих правил ведення бізнесу.
- Як це втілюватиметься в життя?
- Ми презентуємо концепцію свого бачення, які інститути Господарського кодексу можуть бути збережені чи імплементовані в галузеве законодавство, і ця концепція буде обговорюватись. Звісно, такі важливі речі мають обговорюватися широким загалом. Коли буде готова концепція, вона буде презентована і в Міністерстві юстиції, і в наукових та бізнес-колах, і в регіонах. Після цього буде розроблено конкретний законопроект.
- Чи відрізнятиметься ця ініціатива від попередніх ініціатив Міністерства щодо скасування Господарського кодексу?
- Так, вона буде відрізнятись, оскільки є більш ширшою і полягає в перегляді всього приватного права України. Зокрема, Цивільний кодекс було прийнято більше 10 років тому. Треба проаналізувати, що в ньому, можливо, заважає веденню бізнесу. Це буде широке обговорення. Не планується єдиний документ чи єдине рішення скасування Господарського кодексу. Це буде розумна обговорювана імплементація тих норм, які є дійсно корисними, в інші законодавчі акти.
- Як вирішуватиметься конфлікт з «господарниками»?
- Ми виходимо з того, що Господарський кодекс не має окремого предмета регулювання, тому ми не бачимо сенсу у збереженні окремого кодексу. На етапі імплементації конкретних інститутів ми будемо обговорювати будь-які пропозиції.
- Про уніфікацію законодавства йшлося і в проекті Мін'юсту, розробленому спільно з Реанімаційним пакетом реформ, щодо судової реформи, в якому наполягалось на скасуванні господарських судів…
- Я не говорю про ліквідацію господарських судів, а скасування Господарського кодексу давно обговорюється. Насправді є велика підтримка прогресивної частини суспільства і бізнесу. Бізнес підтримує ідею усунення протиріч і невизначеності в правовій системі. Ми можемо обговорювати механізми як це зробити, але принцип залишається тим, який є.
- Частина українських юристів, навпаки, позитивно оцінила шлях Казахстану - нещодавно там був прийнятий Підприємницький кодекс.
- Я не знаю, кого ви маєте на увазі. По-перше, цей документ за своїм змістом є абсолютно іншим, по-друге, я не розумію, чому ми маємо переймати досвід Казахстану, тим більше, поки що невідомо, як він там діятиме. Насправді там скасували галузеві закони і просто перерахували їх у кодексі. Я вважаю, що документ, який має безліч бланкетних норм, просто непотрібний, як мінімум. А як максимум, він створює перепони, оскільки, користуючись відмінностями між кодексами, судді можуть виносити непередбачувані і корупційні рішення.
- Тобто Україна йтиме не шляхом кодифікаціїї?
- Ми йдемо шляхом дерегулювання і прозорості. Є Цивільний кодекс, є галузеве законодавство, розвинене, серйозне, яке працює: закони «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність». Це є галузеве законодавство, яке працює, яке оновлюється. Господарський кодекс, маючи бланкетні норми, реально не працював і не оновлювався в цій частині всі ці роки.
Питання ставила і підготувала Марина Ясинська
