Як бізнесу відшкодувати збитки від військової агресії рф. Поради адвокатів

17 травня Саміт Ради Європи виніс Постанову про створення розширеної часткової угоди про реєстр збитків, заподіяної агресією російської федерації проти України.

43 країни та Європейський Союз приєдналися або виявили намір приєднатися до Реєстру, створеного учасниками Саміту глав держав та урядів Ради Європи, який проходив у Рейк'явіку 16-17 травня 2023 року. У даній Постанові зазначено, що робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усією інформацією про претензії та доказами, які він містить, має стати першим компонентом майбутнього міжнародного механізму компенсації, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною. Точну форму майбутнього механізму компенсації ще належить визначити, але вона може включати комісію з розгляду претензій і компенсаційний фонд для розслідування та розгляду претензій та/або виплати компенсації за збитки, спричинені міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні чи проти України.

Як бачимо, перші кроки до створення міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії вже зроблені.

Тому бізнесу, який постраждав від військової агресії рф, вже сьогодні треба діяти, щоб в майбутньому мати можливість отримати відшкодування. І сьогодні на національному рівні єдиним варіантом залишається вчинення самостійних дій, таких як подання позову до суду про стягнення матеріальних збитків з рф. І рішення судів по цій категорії справ вже є. Тому радимо не зволікати.

Юлія Маршук - адвокат АО «Консалтингова фірма «ДОМІНАНТА» у співавторстві з керуючим партнером - Віталієм Грициком аргументували важливість подачі позову як можна раніше, а також прописали важливі кроки та процесуальні деталі, які варто знати компаніям та підприємцям, аби отримати рішення національного суду і мати об'єктивну можливість його реалізувати в майбутньому.

Чому вже сьогодні необхідно звертатися до суду з відповідним позовом?

1. Збирання доказів (в тому числі проведення експертиз), підготовка позовної заяви, направлення документів відповідачу та розгляд справи в суді займуть досить багато часу.

2. Рішення суду не втратить свою актуальність, натомість воно буде слугувати належним підтвердженням встановленого факту знищення/пошкодження майна та розміру понесених збитків. А також може слугувати окремою підставою для податкових органів для звільнення від оподаткування нерухомого майна або ж безподаткового списання активів.

3. У будь-якому разі питання щодо конфіскації майна рф в Україні, а так само і закордоном буде вирішено. До прикладу, нещодавно в ЗМІ була опублікована новина про те, що Генпрокурор США вперше дозволив передання Україні конфіскованих російських активів для відбудови країни і таке передання коштів буде не останнім.

4. Які б не були джерела походження коштів на відшкодування збитків, в першу чергу отримають кошти ті суб'єкти господарювання, в яких є рішення суду, що вступило в законну силу.

Важливі процесуальні деталі при подачі позову до суду

1. До якого суду звертатися для відшкодування збитків бізнесу.

Юридична особа/фізична особа - підприємець, яка матеріально постраждала від військових дій рф, має право звернутися з відповідним позовом до господарського суду за місцем заподіяння шкоди.

2. Належний відповідач у справі про відшкодування збитків.

У статтях 4, 45 ГПК, на відміну від ЦПК, визначається, що стороною може бути не держава, а державні органи.

Законодавство рф вказує на те, що належним відповідачем у національному суді буде рф в особі генеральної прокуратури російської федерації.

Проте, чи можливо буде в майбутньому стягнути грошові кошти саме з генеральної прокуратури російської федерації? Мабуть, доцільно було б все ж таки зазначати в якості відповідача державу «російську федерацію».

Незважаючи на положення ГПК України, щодо визначення відповідачами лише державних органів, в ЄДРСР є рішення господарських судів, в яких судом було визнано належним відповідачем «державу російська федерація» без вказівки «в особі конкретних державних органів» (рішення від 30 січня 2023 р. по справі № 911/2065/22 та від 24.01.2023 по справі № 910/9941/22), що говорить про можливість обрання позивачем саме такого відповідача.

3. Сплата судового збору.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні з позовом до рф з вимогою про стягнення майнової шкоди звільняється від сплати судового збору.

4. Чи потрібно направляти відповідачу копію позовної заяви та повідомляти його про судові засідання?

Однозначно так. Якщо вимоги щодо повідомлення сторін під час розгляду справи не будуть дотримані, це може призвести до таких наслідків, як скасування судового рішення у порядку апеляційного провадження та/або неможливості його визнання та виконання.

У законодавстві та судовій практиці прописані можливі способи повідомлення, проте єдино прийнятого, який мав би 100 % ефективність, наразі немає. Тож, поки чекаємо на офіційну відповідь і сподіваємось, що Міністерство юстиції України зможе надати вичерпні роз'яснення з даного питання.

5. Яким чином довести завдані матеріальні збитки у суді (доказова база).

Залежно від виду матеріального збитку, якщо майно було пошкоджено внаслідок військових дій, документами на підтвердження підстав позову можуть бути:

• підтвердження права власності на майно (витяг, свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, товаро-транспортні накладні, ін. документи);

• підтвердження факту знищення/пошкодження майна (акт про пожежу, складений ДСНС; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами звернення із заявою про вчинення злочину; акт комісійного обстеження будівель та споруд (об'єктів) пошкоджених внаслідок збройної агресії рф, який складається органами місцевого самоврядування; акт обстеження знищеного майна, складеного комісією (представниками) самого підприємства; фото- та відеофіксація об'єкта до та після руйнувань; повідомлення в ЗМІ про факт пошкодження/руйнування об'єкта);

• підтвердження розміру збитків (звіт про оцінку збитків, підготовлений суб'єктом оціночної діяльності; акт списання товарно-матеріальних цінностей, які були знищені внаслідок пожежі, що виникла в результаті ведення воєнних дій; будівельно-технічна, товарознавча експертизи; також це може бути комплексна судова будівельно-технічна, військова експертиза та експертиза зброї та слідів і обставин її використання; експертиза з оцінки вартості пошкодженого автомобіля; дослідження щодо вартості зруйнованого автомобіля);

• щодо стягнення матеріальної шкоди у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди), можливо підтвердити: висновком економічного дослідження про розмір упущеної вигоди; висновком експертів про визначення розміру упущеної вигоди (шляхом дослідження документів бухгалтерської, фінансової та податкової звітності).

6. Подолання судового імунітету рф в національних судах

Дане питання не було врегульовано на законодавчому рівні України, проте наявна вже сформована судова практика, відповідно до якої є чітке аргументування щодо подолання судового імунітету рф.

Віталій Грицик,

керуючий партнер АО «Консалтингова фірма «ДОМІНАНТА»

Юлія Маршук,

адвокат АО «Консалтингова фірма «ДОМІНАНТА»

Читайте також:

22 травня набрав чинності Закон щодо механізму компенсації за пошкоджене та знищене війною майно