Материал публикуется на языке оригинала
Ще за часів Стародавньої Греції ремісники усвідомили, що вивіска може значно збільшити кількість відвідувачів у крамниці. Щоб привернути увагу перехожих, грецькі підприємці намагались зробити свою вивіску більшою та яскравішою, ніж у конкурента. З пожвавленням торгівлі кількість закладів суттєво збільшилась, і численні вивіски почали заважати проїзду та шкодити естетичному вигляду міста. Саме в цей момент виник природний конфлікт між підприємцями та місцевою владою: перші прагнули встановити якомога більшу вивіску, а другі - припинити надмірне захаращення міста.
Минуло вже кілька тисячоліть, проте конфлікт і не думає стихати. Сьогодні муніципалітети європейських країн продовжують боротись за встановлення правил гри в галузі розміщення вивісок, у той час як підприємці і далі вимагають максимальної дерегуляції в цій сфері. В Україні епіцентром протистояння стала столиця, в якій проживає 4 млн. осіб та зареєстровано понад 300 тис. компаній. В цій статті ми проаналізуємо ключові аспекти правового регулювання вивісок в місті Києві та викладемо покрокову інструкцію, за допомогою якої кожен бажаючий зможе законно встановити вивіску в столиці.
|
Анатолій Пашинський |
Особливості національного регулювання
Наразі в Україні відсутній окремий закон, що регулює питання вивісок. Єдиним загальнонаціональним актом в цій сфері є Типові правила розміщення зовнішньої реклами (постанова Кабміну від 29.12.2003 року № 2067), в яких надано визначення вивіски та встановлення обмеження її розміру до 3 кв.м.
Інші вимоги щодо розміщення вивісок визначаються на місцевому рівні в правилах благоустрою відповідних населених пунктів. Враховуючи важливість даного питання для гармонійного розвитку міста, деякі місцеві ради виділяють правила щодо розміщення вивісок в окремий порядок або положення.
Порядок розміщення вивісок у м. Києві
Рішенням Київради від 20 квітня 2017 року № 224/2446 в столиці було затверджено окремий Порядок розміщення вивісок (далі - «Порядок»). Метою цього прогресивного документу є встановлення чітких вимог до вивісок у місті Києві та визначення прозорої процедури їх розміщення.
Ключовими положеннями Порядку є пункти щодо форми та змісту вивісок. Відповідно до п. 1.7.1 Порядку вивіска може містити лише інформацію про (1) зареєстроване найменування особи; (2) знак для товарів і послуг; (3) вид діяльності; (4) час роботи. При цьому розмір вивіски має становити не більше 3 кв.м., а в окремих випадках - не більше 0,3 кв.м. Якщо вивіска перевищує встановлений розмір або містить будь-яку не передбачену Порядком інформацію (рекламні слогани, зображення товару тощо), вона вважається рекламою та має встановлюватись за більш суворими правилами після отримання спеціального дозволу.
Розділ ІІ Порядку визначає вичерпний перелік вимог до розміщення вивісок. Серед іншого, розміщення вивісок не допускається на фасаді вище першого поверху, на огорожах балконів чи з закриттям вікна чи вітрини більш ніж на 30%. Показово, що для збереження історичного центру столиці в Порядку визначено зону обмеженого використання вивісок, в якій заборонені вивіски у вигляді світлових/бігових рядків та геометричні форми понад 0,5 кв.м. Важливим додатком до Порядку є Посібник розміщення вивісок, який у формі малюнків дає приклади правильного розміщення вивісок на фасадах.
Розміщення вивіски: місія здійсненна
Одним з найбільших нововведень Порядку є скасування дозволів та введення повідомчого принципу розміщення вивісок. Тепер підприємець може встановити вивіску без будь-яких попередніх погоджень та має лише повідомити уповноважені органи про її розміщення. Разом з тим, встановлена Порядком процедура повідомлення є досить складною та часто викликає питання навіть у досвідчених юристів.
1. Підготовка проекту вивіски - виготовлення проекту вивіски може зайняти досить тривалий час, а тому рекомендуємо підготувати проект до переходу до наступних етапів процедури. Проект вивіски має містити:
- візуалізацію вивіски на фасаді у вигляді кольорового макету з прив'язкою до місця розміщення;
- ескіз вивіски (М. 1:5, 1:10) з конструктивним рішенням, що містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення і застосовані матеріали. Конструктивне рішення має бути завірене підписами і печаткою розробника та містити в додатку завірену копію ліцензії розробника, що підтверджує його право надавати послуги будівельного проектування та конструювання;
- деталі шрифтів, логотипів, зображувальних елементів.
2. Повідомлення про намір розміщення вивіски - до встановлення вивіски необхідно подати до центру надання адміністративних послуг (далі - «ЦНАП») за місцем її розташування повідомлення про місце і дату розміщення вивіски. Повідомлення готується в довільній формі та подається у 3-х оригінальних примірниках.
3. Встановлення вивіски - після подання повідомлення про намір розміщення вивіски особа має право самостійно встановити вивіску на фасаді.
4. Подання заяви про розміщення вивіски - протягом 10 днів з дня встановлення вивіски особа має подати до заяву про розміщення вивіски за формою, розміщеною на сайті КП «Київреклама». До заяви потрібно додати наступні документи:
- копію документа, що посвідчує право власності (користування) на приміщення, будівлю або споруду, де розміщено вивіску;
- копію свідоцтва на знак для товарів і послуг або завірена копія ліцензійного договору (якщо на вивісці використовується знак для товарів і послуг);
- кольорові знімки в електронному форматі всього фасаду будівлі, на якій розміщено вивіску, а також знімки 1-го поверху з всіма наявними на ньому вивісками (якщо в межах 1-го поверху є кілька закладів з окремими входами);
- проект вивіски.
Для подання документів не обов'язково їхати в ЦНАП - заяву з додатками також можна скріпити ЕЦП та подати в електронному вигляді через спеціальний онлайн-сервіс.
5. Отримання рішення щодо вивіски - Управління з питань реклами КМДА (далі - «Управління») протягом 10 робочих днів перевіряє документи і саму вивіску на предмет відповідності Порядку та приймає рішення. У разі, якщо вивіска розміщена на пам'ятці культурної спадщини, Управління самостійно залучає Департамент культури КМДА чи Міністерство культури України для розгляду пакету документів. Якщо рішення Управління позитивне, заява з відміткою про законність вивіски надсилається особі через ЦНАП. Якщо ж рішення негативне, особі надається 30 днів на усунення невідповідностей. В Порядку також закладено принцип «мовчазної згоди» - якщо Управління протягом встановленого строку не відреагувало на заяву, через 10 робочих днів після закінчення строку розміщена вивіска автоматично вважається законною.
А можна якось без цієї складної процедури?
Єдиний спосіб законно обійти складну повідомчу процедуру - розмістити табличку замість вивіски. Згідно з п. 1.7.1 нового Порядку табличка може бути розміщена підприємцем самостійно без підготовки проектної документації чи повідомлення уповноважених органів. Разом з тим, за такий комфорт доведеться платити аскетизмом - табличка може містити лише зареєстроване найменування, вид діяльності та час роботи (без знаку для товарів і послуг) і не має бути більшою за 0,5 кв.м.
Виконання вимог Порядку на практиці
Через два роки після набрання чинності новим Порядком столична влада відзвітувала про перші результати його виконання. Так, починаючи з 24 травня 2017 року до Управління надійшло 1 304 заяви про розміщення вивісок за новим Порядком (669 розглянуто позитивно, 635 відхилено). Хоча з першого погляду ця цифра видається великою, в масштабах Києва вона є незначною. Для порівняння, за час дії Порядку на території міста було виявлено 17 310 самовільних вивісок, з яких демонтовано лише 2 160.
Замість висновку
Отже, новий Порядок дійсно перетворив застарілу і непрозору процедуру погодження вивіски в кабінетах чиновників у повноцінну адміністративну послугу, яку можна отримати в чіткі строки в електронному вигляді. Порядок також встановив якісно нові вимоги до розміщення вивісок, що здатні поліпшити зовнішній вигляд міста та захистити його історичну спадщину. Разом з тим, як це часто буває, вирішальне слово залишається не за витонченими юридичними формулюваннями, а за правозастосовчою практикою. Успіх нового Порядку залежить від ефективності роботи контролюючих органів, і, звісно, - від рівня правосвідомості бізнес-спільноти, що застосовуватиме його на практиці.
Анатолій Пашинський,
юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»,
помічник-консультант депутата Київради О. Макарова
