Статья публикуется на языке оригинала
«Зелені» проекти та їх фінансування
Прагнення до енергетичної незалежності та порятунку планети від екологічної катастрофи стимулює світ до інвестування у розробку та вдосконалення екологічних проектів: використання відновлювальних джерел енергії для генерації електроенергії, екологічний транспорт, запобігання забрудненню навколишнього середовища, контроль кліматичних змін тощо.
В Україні розробка та впровадження «зелених» проектів відбувається досить повільно. Для порівняння, використання альтернативних джерел енергії (без урахування гідроенергетики) у загальному об'ємі виробництва електроенергії в Україні складає 1,5 %, цей же показник у Німеччині перевищує 33 %. Така ж ситуація і з іншими «зеленими» проектами. Основною перепоною для ефективного розвитку цієї галузі в Україні є висока вартість проектів та їх низька інвестиційна привабливість з огляду на ряд негативних чинників: низький суверенний рейтинг, недосконале законодавче урегулювання галузі, недостатня кількість фінансових інструментів інвестування.
|
Ганна Перелигіна-Ковальчук |
Наразі залучити фінансування на «зелені» проекти можна в декілька способів: кредитування в українських банках та міжнародних фінансових інститутах (IFC, EBRD, EIB, World Bank), участь у міжнародних донорських програмах та грантах, шляхом об'єднання в енергетичні кооперативи, через випуск «зелених» облігацій (Green bonds). При цьому, більшість фінансових інструментів не використовуються в Україні через описані вище проблеми.
Світовий ринок «зелених» облігацій
В останні роки у світі стрімкого розвитку досяг ринок «зелених» облігацій. Залучення коштів на «екологічні» проекти через спеціалізовані фінансові інструменти є зручним та технологічним способом інвестування. «Зелені» облігації - це боргові фінансові інструменти (цінні папери), кошти від реалізації яких використовуються виключно на фінансування «зелених» проектів. Найбільшими емітентами цих облігацій є Всесвітній банк (World Bank) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC). «Зелені» облігації емітуються близько 40 державами світу, лідерами серед яких є США, Китай та Франція, а обсяг світового випуску у 2018 році сягнув 167,6 млрд. дол. США1. Залучені кошти спрямовуються на проекти у сфері екологічного транспорту (low-carbon transport), чистої енергетики згенерованої з використанням відновлювальних джерел енергії, контроль кліматичних змін, запобігання забрудненню навколишнього середовища тощо.
_____________________
1 Відповідно до даних звіту міжнародної организації Climate Bonds Initiative
Випускати «зелені» облігації може держава, в особі її органів влади, банки, міжнародні фінансові організації та підприємства. Враховуючи високу вартість цінних паперів, інвестують в них зазвичай великі компанії та інституційні інвестори (недержавні пенсійні, інвестиційні, страхові фонди).
Основним документом, який встановлює правила випуску та розміщення «зелених» облігацій, є «Принципи зелених облігацій» (Green Bond Principles), розроблені Міжнародною асоціацією ринків капіталу (ICMA) (далі - «Принципи»). Для відповідності «зелених» облігацій цим Принципам, емітенти мають додержуватись чотирьох основних елементів: використання коштів, процес оцінки и відбору проектів, управління коштами та звітність.
Використання коштів, залучених від розміщення облігацій, має бути спрямовано виключно на фінансування (рефінансування) «зелених» проектів. Перелік, опис та оцінка таких проектів має бути детально відображено в інформації про випуск облігацій (проспекті емісії). Рекомендованими проектами є альтернативні джерела енергії, енергоефективність, попередження та контроль забруднення навколишнього середовища, екологічно стійке управління живими природними ресурсами та землекористуванням, екологічно чистий транспорт, адаптація до кліматичних змін тощо.
Для реалізації принципу оцінки та відбору проектів емітентом має бути чітко сформульовано цілі та визначено процедуру, за допомогою якої емітент визначає відповідність проектів категоріям «зелених» проектів, кваліфікаційні критерії, у тому числі критерії виключення, уникнення чи управління потенційними ризиками, які пов'язані з проектами. Принципами декларується високий рівень прозорості та рекомендується емітентам проводити незалежну зовнішню оцінку власних процесів оцінки та відбору проектів.
Принцип управління коштами передбачає спосіб окремого обліку чистого прибутку від розміщення облігацій шляхом зарахування коштів на окремі рахунки або портфелі. Принципи рекомендують залучати аудитора або іншу третю особу для перевірки методу внутрішнього обліку та використання коштів від випуску «зелених» облігацій.
Звітність емітента повинна відображати актуальну інформацію про використання коштів, перелік та короткий опис проектів, на які направлено кошти із зазначенням сум та очікуваного впливу проектів. Принципи рекомендують використовувати якісні та кількісні показники ефективності проектів, а також, за можливості, відслідковувати досягнуті результати вказаних проектів.
У перспективі Європейський союз планує впровадити загальні стандарти з випуску та розміщення «зелених» облігацій, які розроблятимуться на базі Принципів та існуючих ринкових практик, та зможуть використовуватись емітентами у будь-якій країні світу для підтвердження ліквідності цих фінансових інструментів.
Перспективи розвитку ринку «зелених» облігацій в Україні
Для України створення ринку «зелених» облігацій є важливим кроком на шляху імплементації Європейських стандартів розвитку «зеленої» енергетики, енергонезалежності та захисту навколишнього середовища. Крім того, поява нового фінансового інструменту, який відповідає принципам та вимогам світового ринку капіталу, дозволить спрямувати та акумулювати фінансові потоки на розробку і фінансування вітчизняних екологічних проектів.
Слід зазначити, що в Україні тільки планується введення таких фінансових інструментів як «зелені» облігації. На початку 2018 року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження було анонсовано початок роботи спільно з проектом UNIDO над розробкою Концепції створення ринку «зелених» облігацій в Україні та Плану дій з її реалізації, а також пакету необхідного первинного та вторинного законодавства. З того часу єдиним нагадуванням про створення ринку «зелених» облігаці є законопроект № 9035 від 03.09.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (далі - Законопроект № 9035). Законопроектом серед іншого введено у Закон України «Про ринки капіталів» (чинна назва закону «Про цінні папери та фондовий ринок») новий підвид фінансового інструменту - процентні облігації екологічних інвестицій («зелені» облігації) - облігації, емісію яких здійснює особа, що реалізує та/або фінансує проект екологічних («зелених») інвестицій. Кошти від розміщення процентних облігацій екологічних інвестицій («зелених» облігацій) спрямовуються на фінансування та/або рефінансування витрат проекту екологічних («зелених») інвестицій.
Емісію процентних облігацій екологічних інвестицій («зелених» облігації) може здійснювати особа, що реалізує та/або фінансує проект екологічних («зелених») інвестицій, в порядку, визначеному чинним законодавством України. Законопроект розмежовує поняття «особи, що реалізує» та «особи, що фінансує» проект екологічних («зелених») інвестицій. Першою може бути: Рада Автономної Республіки Крим або міська рада, держава Україна в особі уповноважених органів, юридична особа приватного права, а другою: спеціалізована фінансова установа, створена урядом України чи іншим спеціально уповноваженим органом або юридична особа приватного права, зокрема, банк, фінансова установа та міжнародні фінансові організації.
Особа, що реалізує та/або здійснює фінансування проекту екологічних («зелених») інвестицій, зобов'язана забезпечити цільове використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів, шляхом відкриття окремого рахунку для залучення коштів від розміщення процентних облігацій екологічних інвестицій («зелених» облігацій).
Спеціальних процедур та вимог до емісії «зелених» облігацій Законопроект №9035 не передбачає, лише відсилає до норм закону, які регулюють емісію облігацій місцевих позик, облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик (державних облігацій), облігацій міжнародних фінансових організацій якщо емітентом «зелених» облігацій є Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада, держава Україна в особі уповноважених органів, та міжнародна фінансова організація відповідно. При цьому, Законопроектом №9035 не встановлено до яких процедур звертатися юридичним особам приватного права та спеціалізованим фінансовим установам, які також можуть бути емітентами «зелених» облігацій.
Отже, Законопроектом № 9035 планується створення фінансового інструменту, який за визначенням та цільовим призначенням частково відповідає вимогам світового ринку «зелених» облігацій. Але, повертаючись до Принципів, відповідність яким є підставою для визнання облігацій на міжнародному ринку капіталу, слід зазначити, що Законопроектом № 9035 не приділяється достатньо уваги таким ключовим вимогам до емісії як використання та управління коштами, а також прозорість звітності.
Враховуючи, що екологічні облігації є доволі специфічним фінансовим інструментом, для їх впровадження та ефективного використання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідно розробити підзаконні нормативно-правові акти, які враховуватимуть вимоги Принципів та інші загальноприйняті стандарти емісії та розміщення «зелених» облігацій. Особливу увагу необхідно приділяти вимогам до прозорості інформації про випуск (проспект емісії) та звітності емітента, які мають бути специфічними та відображати цільове призначення коштів, залучених від розміщення такого виду облігацій.
Законопроект № 9035 є лише невеликим кроком на шляху створення ринку «зелених» облігацій. Для ефективного впровадження нового фінансового інструменту та здобуття довіри до нього вітчизняних та світових інвесторів, необхідно проаналізувати світову практику використання такого виду облігацій, принципи та правила їх випуску та розміщення, які задекларовано міжнародними асоціаціями, та на цій основі розробити та впровадити низку підзаконних актів, які гарантуватимуть цільове призначення та прозорість залучення інвестицій в «зелені» проекти.
Ганна Перелигіна-Ковальчук,
юрист ТОВ «ЕСКВАЙРС»
