Останнім часом, органи досудового розслідування активно звертаються з клопотаннями про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на які підприємства мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування своїх клопотань, слідчі/прокурори зазначають, що такі суми є предметом протиправної діяльності, оскільки отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що, в свою чергу надасть змогу останнім ухилитись від сплати податків.
Разом з тим, у розумінні положень статті 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт саме майна, до переліку якого, згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу Українисума ПДВ в СЕА ПДВ не входить, оскільки не володіє відповідними ознаками. Так, сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ є просто записом в системі електронного адміністрування ПДВ, має виключно адміністративно-правову природу та існує лише в межах адміністративних правовідносин між платником податків і органом ДФС.
Вказані показники у базі даних не є об'єктом матеріального світу, не можуть вважатись власністю підприємства, грошовими коштами чи електронними грошима, а тому не є об'єктом права власності, яке може бути обмежене шляхом накладення арешту в порядку, передбаченому ст. 170 КПК України.
Крім того, внаслідок арешту зазначених сум, підприємства фактично позбавляються можливості належним чином провадити свою господарську діяльність.
Зрозуміло, що подібні дії представників правоохоронних органів не направленні на ефективне розслідування злочинів, а свідчать лише про бажання паралізувати діяльність окремих представників бізнесу.
Як застосовується такий арешт і як його скасувати підприємствам, ми й пропонуємо розглянути у даній статті.
|
Денис Овчаров |
По-перше, для звернення з клопотанням про накладення даного арешту, органу досудового розслідування необхідне кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наприклад, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205, ст. 209, ст. 212 КК України.
Зазвичай такі кримінальні провадження обґрунтовуються тим, що начебто службові особи Державної фіскальної служби України та її територіальних підрозділів у певний період часу здійснили умисні заходи, в результаті яких суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи занизили податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Встановивши «цікаві підприємства», сторона обвинувачення, в рамках кримінального провадження, звертається з відповідними клопотання до слідчих суддів з проханнями арештувати ліміт в СЕА ПДВ. Отримавши рішення слідчого судді, з метою його виконання, слідчий/прокурор надсилає його до Державної фіскальної служби України. А податкові органи, в свою чергу, за відсутності будь-яких нормативно-правових актів, які можуть регулювати процедуру застосування такого арешту, «вручну» виконують дане рішення.
Зазвичай, підприємства дізнаються про наявність даного арешту, коли не можуть зареєструвати в ЄРПН податкові накладні чи розрахунки коригування, або й ще краще, коли контрагенти підприємства повідомляють, що їм теж заблокували таку реєстрацію.
Не отримання підприємствами відомостей про наявність такого арешту зумовлено тим, що відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України таке питання було вирішено без їх повідомлення про участь в судовому розгляді.
Існують наступні варіанти скасувати такого арешту.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України рішення про накладення арешту підлягають апеляційному оскарженню. І такий строк, на звернення з апеляційною скаргою, становить п'ять днів з дня отримання підприємством ухвали слідчого судді.
|
Валерія Каплунова |
Як свідчить практика Київського апеляційного суду, ухвали слідчих суддів про накладення арешту на ліміт ПДВ в СЄД ПДВ підлягають безумовному скасуванню, оскільки такі суми не можуть вважатись доказами вчинення кримінального правопорушення та не можуть бути у подальшому конфіскованими.
Колегії суддів Київського апеляційного суду зазначають, що суми ліміту ПДВ - це розрахунковий показник, який визначений відповідно до положень Податкового кодексу України, і дані про який зберігаються в електронній системі адміністрування ПДВ, адміністратором і зберігачем даних якої є державний орган - ДФС України, такий облік здійснюється автоматично і втручання в ці показники заборонено.
Серед таких позитивних рішень апеляційної інстанції:
- ухвала Київського апеляційного суду у справі № 752/16869/18 від 15.11.2018;
- ухвала Апеляційного суду м. Києва у справі № 757/34890/2018 від 20.08.2018;
- ухвала Київського апеляційного суду у справі № 11-cc/824/435/2018 від 11.10.2018;
- ухвала Київського апеляційного суду у справі № 760/27048/18 від 22.11.2018;
- ухвала Київського апеляційного суду у справі № 11-сс/824/1325/2018 від 11.10.2018.
У разі, якщо підприємство не скористалось правом на апеляційне оскарження, то з клопотання про скасування такого арешту можливо звернутись до слідчого судді того суду, який вирішував питання про його накладення, скориставшись положенням статті 174 КПК України.
Цікаво, що під час розгляду таких клопотань, слідчі судді також приходять до висновку, що ліміт ПДВ не може бути речовим доказом, відповідно до положень ст. 98 КПК України, його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову, а тому постановляють про скасування такого арешту.
З такими позитивними висновнками можливо ознайомитись нижче:
- ухвала Київського апеляційного суду у справі № 757/52100/18-к від 29.10.2018;
- ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/57470/18-к від 29.11.2018;
- ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/54962/18-к від 13.11.2018;
- ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 760/51332/18-к від 06.11.2018;
- ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/48783/18-к від 07.11.2018.
Звісно виникає питання, чому слідчі судді спочатку задовольняють такі клопотання про арешт, а інші колеги, іноді й ті самі які застосовували арешт, їх скасовують. На дане питання, наразі відповідати не будемо, однак усі практикуючі адвокати розуміють, з чим це може бути пов'язано.
Отримавши позитивне рішення про скасування такого арешту, не означає, що права підприємства вже відновлено. Необхідно змусити ДФС його виконати. Як вже раніше зазначали, не існує будь-яких нормативно-правових актів, якими повинно керуватись ДФС при накладенні таких арештів, а тому і його скасування також. Таким чином, розпочинається довге листування з органами ДФС з проханнями скасувати арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, та відновити право підприємства на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Значний час не виконання ухвали слідчого судді органами ДФС України може слугувати підставою для звернення із заявою про вчинення уповноваженими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, а саме невиконання судового рішення. Реєстрація такої заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань може стати гарним поштовхом до зняття незаконного арешту.
З практики, отримання та виконання рішення про скасування арешту може тривати понад шість місяців. Дане зумовлено тим, що справи про скасування арешту розглядаються не у визначений КПК України строк, у зв'язку із завантаженістю суддів, а представники ДФС всіляка намагаються не виконувати такі рішення.
Підсумовуючи, можемо зазначити, що застосування такого заходу кримінального провадження, як арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ є безпідставною дією, яка може бути направлена лише на блокування бізнесу. Разом з тим, завжди існують шляхи для відновлення порушених прав підприємств.
Денис Овчаров,
адвокат, партнер
практики захисту бізнесу
Lavrynovych & Partners Law Firm
Валерія Каплунова,
адвокат
практики захисту бізнесу
Lavrynovych & Partners Law Firm
